Видається
з 1960 року
18 січня
2008 року
№1
(2047)
4.gif (17854 bytes)
ГАЗЕТА   ЗАПОРІЗЬКОГО  НАЦІОНАЛЬНОГО  ТЕХНІЧНОГО   УНІВЕРСИТЕТУ

 

 

Варіант для друку (pdf-файл)

 

 

Свіжий номер

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вітаємо БОНДАРЕНКО Валерія Івановича з 70-річчям!
Він працює в університеті майже 40 років. За цей час зарекомендував себе як старанний, сумлінний, ініціативний працівник. Високі професійні якості, досвід організаційної роботи, вимогливість, тактовність - основні якості його характеру. Валерій Іванович вміє мобілізувати колектив на виконання завдань.
Валерій Іванович Бондаренко 1958 року закінчив Запорізький гідроенергетичний технікум. Працював електромонтером з обслуговування баштових кранів, електрослюсарем з ремонту електрообладнання. 1965 року з відзнакою закінчив Запорізький машинобудівний інститут. Під час навчання працював майстром цеху високовольтних випробувань Запорізького трансформаторного заводу, інженером-дослідником лабораторії магнітних явищ ВІТ.
У ЗМІ він повернувся 1967 року. Перед вступом за цільовим призначенням 1971 року до аспірантури працював асистентом, старшим викладачем кафедри ЕМА. Захистив кандидатську дисертацію 1974 року і повернувся до ЗМІ. Працював старшим викладачем кафедри ЕМА, заступником декана електротехнічного факультету(ЕТФ).
І ось вже майже 30 років Валерій Іванович очолює кафедру електропривода та автоматизації промислових установок. За ці роки розроблені і впроваджені у виробництво нові навчальні плани з безперервною комп'ютерною та мікропроцесорною підготовкою в галузі автоматизації та електроприводів. Студенти під керівництвом Валерія Івановича працювали на будівництві 5-го навчального корпусу. Тут по завершенні робіт кафедра ЕПА одержала просторі приміщення.
А з середини 80-х років на кафедрі остаточно утверджується основне наукове спрямування з розроблення і дослідження систем керованого електропривода і засобів автоматизації. Досліджуються прикладні і фундаментальні проблеми. З цих проблем науковці кафедри захистили три докторські, дванадцять кандидатських дисертацій.
Завдяки особистому вкладу В.І. Бондаренка кафедра стала однією з кращих в ЗНТУ. Тут працює чотири доктори технічних наук, 10 кандидатів технічних наук, 4 старші викладачі. Щорічно на кафедрі електропривода отримують дипломи понад 50 спеціалістів і магістрів. Працює аспірантура і докторантура, в якій навчаються 15 аспірантів і докторантів. В.І. Бондаренко є науковим керівником чотирьох аспірантів. На кафедрі діють наукові семінари. Останнім часом науковці кафедри опубліковали 87 наукових статей, зробили 38 доповідей на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях.
2007 року на кафедрі створена перша в Запорізькому регіоні сучасна комп'ютерна лабораторія з автоматизації та електропривода.
Протягом багатьох років Валерій Іванович є головою Запорізького обласного осередку асоціації інженерів-електриків. При вирішенні різних проблем він проявляє компетентність, поважно ставиться до викладача, аспіранта, студента.
В.І. Бондаренко опублікував 110 наукових праць, має 18 авторських свідоцтв на винаходи, видав навчальний посібник "Основи електричного привода".
Вітаємо Вас, шановний Валерію Івановичу, з визначним ювілеєм, бажаємо Вам нових звершень у праці й науці, міцного здоров'я, родинного щастя!
РЕКТОРАТ ПРОФКОМ ДЕКАНАТ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

ВІТАЄМО Ковтуна Євгена Григоровича з 70-річчям!
До наукової роботи Євген Григорович долучився 1957 року, коли вступив до Запорізького машинобудівного інституту. Перші кроки в цьому зробив під керівництвом ректора П.А. Михайлова.
Після закінчення інституту Євген Григорович почав педагогічну діяльність асистентом на кафедрі "Теплотехніка і гідравліка". Знання іноземних мов допомогли йому, коли працював у 1963 - 1964 роки старшим перекладачем на заводі "Запоріжсталь". 1964 року Євген Григорович вступив до цільової аспірантури Московського експериментального науково-дослідного інституту металорізальних верстатів, де захистив кандидатську дисертацію з надійності металорізальних верстатів.
Після повернення до Запоріжжя працював старшим викладачем, доцентом кафедри "Металорізальні верстати та інструмент" ЗМІ. Євген Григорович очолював підготовче відділення інституту. Авторитет "машинки" і країни він підтримував на Кубі і в Нікарагуа, де готував спеціалістів з металооброблення для народного господарства цих країн. На Кубі написав і видав іспанською мовою чотири підручники з установлення, обслуговування та ремонту металорізальних верстатів, за якими навчаються студенти й сьогодні.
Повернувшись із закордонного відрядження на Кубу, Євген Григорович працює заступником декана, деканом машинобудівного факультету
З 1981 до 1984 року Є.Г. Ковтун - викладач університету Нікарагуа. За особистий внесок у підготовку фахівців для народного господарства цієї країни йому присвоєне звання "Почесний професор Незалежного національного університету Нікарагуа" Після відрядження Євген Григорович працює доцентом кафедри "Металорізальні верстати та інструмент", очолює науковий напрямок із забезпечення точності обробки на металорізальних верстатах. Є.Г. Ковтун зробив вагомий внесок у методичне забезпечення кафедри для підготовки фахівців з різних дисциплін. Свої досвід і знання Євген Григорович передає студентам, які шанують і цінують його. Деякі з випускників обрали шлях свого наставника: працюють поряд з ним на кафедрі, зокрема доценти В.В. Солоха і С.І. Дядя.
Вітаючи Вас, шановний Євгене Григоровичу, з визначним ювілеєм, щиро бажаємо міцного здоров'я, здобутків у праці і науці, щастя в особистому житті!
РЕКТОРАТ ПРОФКОМ КОЛЕКТИВ КАФЕДРИ "МЕТАЛОРІЗАЛЬНІ ВЕРСТАТИ ТА ІНСТРУМЕНТ"

У НАС НА ЗАПОРІЖЖІ
НОВИЙ ЗАВОД У ЯКИМІВЦІ
Понад 13 мільйонів штук силікатної цегли двох марок на рік виготовлятиме завод керамічних виробів, який став до ладу в райцентрі Якимівці. Тут обладнано 100 робочих місць.
ПО ЗДОРОВґЯ НЕ ПОТРІБНО ЇХАТИ ДО ХЕРСОНА
Раніше запоріжці, хворі на варикозне розширення капілярів, їздили лікуватися до Херсона. Саме там діяли сучасні апаратура і методики лікування.
Відтепер цю хворобу лікують і в Запоріжжі, зокрема в медчастині ВАТ "Мотор Січ". Пацієнти задоволені обслуговуванням.
ТУРБОТА КОКСОХІМІКІВ ПРО ЕКОЛОГІЮ
"Запоріжкокс" - єдине підприємство у світі, де очищатимуть промислові викиди за новітньою технологією з отриманням тепла, пари та електроенергії. Торік тут упровадили також систему повного перероблення стоків, викидів на всіх стадіях виробництва.
"Запоріжкокс" визнано кращим серед металургійних підприємств на VI-му Міжнародному конгресі з якості і безпеки.
"ГУЛЯЙПОЛЕ"
Таку назву має роман запорізького літератора Степана Ревякіна, який щойно вийшов у друкарні "Днепровский металург".
У товстому форматі автор цікаво і правдиво розповів про селянське повстання за Запоріжчині й Дніпропетровщині. Повстанці боролися проти комуністів і багатіїв, від яких не було порятунку.
У романі правдиво і талановито відтворений образ керівника повстання гуляйпільця Нестора Махно.

ПОРТРЕТ СТУДЕНТА
ВІН У ВСЬОМУ - ПЕРШИЙ
Саме таким знають студенти групи ГФ-214 свого старосту Олександра Підчосу. І "Почесний відмінник ЗНТУ", і лідер студентського самоврядування, і член студентського профбюро факультету, і організатор спортивного життя, і любитель далеких подорожей… Здається, Саша поспішає жити, тому й не хоче пропустити щось цікаве й важливе, без чого він збідніє духовно. Отже, він з юності взяв такий розгін на життєвому шляху, якому можна тільки позаздрити.
- Мені просто пощастило з групою, - говорить Олександр. - З двадцяти восьми студентів половина - відмінники, активісти студентського руху, третина захоплюється спортом: плаванням, шахами, кульовою стрільбою. Тому я, як староста, маю бути завжди і в усьому першим…
Олександр - середнього зросту, рухливий, говіркий, щирий у всьому. Виховує в собі найкращі людські якості - діловитість, правдивість, доброзичливість. Таким він є завжди і в усьому. Якщо взявся за якусь справу, обов'язково доведе її до позитивного результату. Разом з товаришами організував комітет шкільного самоврядування (Саша з золотою медаллю закінчив гімназію № 6 у Запоріжжі), який став дієвим посередником між учнями і вчителями, займався культурно-масовою роботою, оперативно вирішував нагальні проблеми. Педагоги вважали комітет кращим у місті й області. Конференція молоді обрала Олександра Підчосу молодіжним губернатором області на три роки. Комітет розробив програму розвитку молодіжного руху, яку схвалила сесія облради. Ця програма діє й зараз. За це Олександр відзначений нагрудним знаком "За активну громадську діяльність" Міністерства сім'ї, молоді і спорту. Олександр брав і бере участь у міжнародних форумах з проблем молодіжного руху, виступає на них.
На кафедрі "Міжнародні економічні відносини" Олександр охоче займається науковою роботою з економіки, економічної історії, проблем світового господарства. Вважає, що це сприятиме засвоєнню навчального матеріалу, формуванню економіста-міжнародника.
Олександр полюбляє туристські подорожі, особливо закордонні. Під час канікул побував у США, країнах Африки і Східної Європи.
- Хочу відвідати ще Норвегію і країни Латинської Америки, -ділиться він планами. - Для фізичного гарту регулярно займаюсь плаванням, важкою атлетикою…
У хлопця цікаве, насичене життя, в якому все важливе для нього - і навчання, і наука, і громадська праця, і корисне дозвілля. Тому Олександр завжди і в усьому - перший.
Микола КЛИМЕНКО

РАТНИЙ ПОДВИГ СТУДЕНТІВ

Кажуть :"Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього".
Одна з найтрагічніших сторінок історії України - бій під Крутами (Чернігівська область). Українці пам'ятають і шанобливо згадують той далекий день 29 січня 1918 року. Тоді більшовицькі війська Муравйова наштовхнулися на героїчний опір 300 київських студентів і гімназистів, що захищали залізничну станцію Крути. Оточений з усіх боків, залишений своїм командуванням, студентський курінь піднявся в атаку і … загинув.
Маючи багатократну чисельну перевагу, наступаючі зім'яли оборону і знищили майже всіх юнаків. Жорстоку розправу скоїли над полоненими: всіх розстріляли. Ті, хто врятувався, зуміли розібрати залізничну колію і, таким чином, на кілька днів затримали червоногвардійців.
На шляху до Києва на місці останнього бою українських студентів під Крутами і на могилі героїв установлені пам'ятні знаки. 30 героїв поховано в Києві на Аскольдовій могилі.
Того ж дня Павло Тичина написав цього вірша...
 

ПАМґЯТІ ТРИДЦЯТИХ
На Аскольдовій могилі
Поховали їх -
Тридцять учнів - українців,
Славних, молодих...
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! -
По кривавій, по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука? -
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка.
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай!
Понад все вони любили
Свій коханий Край.
Вмерли в новім Заповіті
Славою святих.
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.


За матеріалами інтернет-видань


ТВОРЧІСТЬ
УМІЛЬЦІ ОДНІЄЇ КАФЕДРИ
Студенти кафедри "машини і технологія ливарного виробництва" влаштували в одній із навчальних аудиторій виставку своїх художніх творів. Тут були представлені графічні малюнки, вироби з воску, пластиліну і парафіну - усього майже 1,5 тисячі експонатів. Виставку оглянули не лише студенти з інших кафедр, а й викладачі, співробітники ЗНТУ. Вони дивувалися умінню юнаків і дівчат, які, оволодіваючи інженерною спеціальністю, захоплюються творчістю.
Ця виставка - результат продуманого як слід навчання студентів, зокрема груп ІФ-115 та ІФ-525, які засвоюють програму основ малювання і художнього ліплення. Заняття проводять викладачі Євген Івахненко та Володимир Гордійченко. Вони прагнуть привернути увагу майбутніх ливарників до художнього сприйняття виробів з металу, які мають бути не лише міцними, а й красивими, щоб ними милувалися споживачі. Такий курс студенти охоче вивчають уже 10 років. Адже коли інженер-ливарник творчо ставиться до своїх виробів, то вони будуть гарними, привабливими.
НАШ КОР.
На знімку: студенти-учасники виставки з викладачем Володимиром Гордійченком і своїми виробами

ПРАКТИКУМ З УКРАЇНСЬКОЇ
ОСОБЛИВОСТІ КАТЕГОРІЇ РОДУ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
Іменники мають граматичну категорію роду, при визначенні якого інколи виникають труднощі. Кожен іменник належить до одного з родів:
чоловічого: дуб, сад, хлопець, велетень; жіночого: весна, дівчина, квітка, оселя; середнього: весілля, літо, тепло, дитя.
Іменники у множині роду не мають.
Належність до роду визначається в основному за такими ознаками:
а) За закінченнями: вечір[], чоловік[] - чоловічий рід;
ніжність[], жінк[а], людин[а], пісн[я] - жіночий рід;
озер[о], насінн[я], пол[е] - середній рід.
б) За суфіксами - для назв істот: учитель - учителька, поет - поетеса, король - королева.
Більшість назв осіб за професією, посадою, науковим чи військовим званням належать тільки до чоловічого роду, хоч можуть називати осіб як чоловічої, так і жіночої статі:
Мій батько - економіст, а мати - лікар.
Прикметники з такими іменниками теж уживаються у формі чоловічого роду: досвідчений викладач Іванова; мудрий завідувач кафедри Ніна Василівна.
Дієслова минулого часу, що змінюються за родами, вживаються з такими назвами відповідно до статі: головний бухгалтер Петрова підготувала звіт; доцент Васильєва виступила з доповіддю.
Деякі назви професій у тих сферах, де традиційно працюють переважно жінки, належать до жіночого роду: медсестра, няня, швачка, прачка тощо.
Існують іменники спільного роду, рід яких визначається за статтю: бідолаха, базіка, гультіпака, каліка, нероба, недотепа, нікчема, сирота.
Є іменники, які вживаються у формах і чоловічого, і жіночого роду: зал - зала, клавіш - клавіша.
У незмінюваних іменниках, як правило запозичених, рід визначається за такими ознаками:
а) У назвах осіб - відповідно до статі:
відомий денді, досвідчений аташе, вродлива міс, ошатна мадам.
б) Назви тварин - чоловічого роду: поні, колібрі,кенгуру.
в) Назви неістот - переважно середнього роду:
кашне, депо, шосе, піаніно, таксі.
г) Власні назви зберігають рід загальних назв:
Сочі, Поті, Кутаїсі (міста) - середнього роду; Міссурі, Міссісіпі (ріки) - жіночого роду;
Огайо, Колорадо (штат) - чоловічого роду.
Катерина БОНДАРЧУК, завідувач кафедри загальної мовної підготовки

Редактор
Микола
КЛИМЕНКО

Редакційна колегія:
С.Т.Яримбаш - проректор, голова;
М.В.Клименко - заступник голови

Адреса редакції:
69063, Запоріжжя,
вул..Жуковського, 64 Телефони: 69-84-75,
внутрішній - 4-75

На початок