Видається
з 1960 року
23 січня
2009 року
№1
(2061)
4.gif (17854 bytes)
ГАЗЕТА   ЗАПОРІЗЬКОГО  НАЦІОНАЛЬНОГО  ТЕХНІЧНОГО   УНІВЕРСИТЕТУ

 

 

 

 

 

Варіант для друку (pdf-файл)

 

 

Свіжий номер

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВІТАЄМО ЦИВІРКА Едуарда Івановича З 70-річчям!
Усе його життя пов'язане з "машинкою". 1961 року закінчив з відзнакою інститут, і з того часу майже 50 років працює в ЗНТУ. Тут захистив кандидатську дисертацію (1981 рік), а затим-докторську (1989 рік). Відтоді професор Е.І.Цивірко працює на кафедрі "Машини і технологія ливарного виробництва". За високий професіоналізм, простоту і діловитість його цінують і поважають викладачі і студенти. Едуард Іванович багато зробив дня оснащення кафедри новітнім обладнанням, зокрема електронним мікроскопом-аналізатором для проведення аналізу структурних складових і неметалевих домішок.
Е.І. Цивірко завжди у творчих пошуках. Він автор багатьох методичних розробок, майже 500 наукових праць, у тому числі монографій, отримав чимало патентів на винаходи, відзначений золотою медаллю "3а наукові досягнення "Міжнародної кадрової академії". Професор Е.І.Цивірко підготував 10 аспірантів, він член редакційної редколегії кількох фахових журналів.
Едуард Іванович сумлінно ставиться до виконання громадських доручень, плідно працює у спеціалізованій раді із захисту докторських і кандидатських дисертацій, у вченій раді відділення Української федерації вчених. Едуард Іванович 5 років був секретарем парткому інституту.
Е.І. Цивірко разом з дружиною виростив трьох дітей. Два сини закінчили університет у Калінінграді.
Вітаючи Вас, шановний Едуарде Івановичу, з визначним ювілеєм, щиросердно бажаємо Вам козацького здоров'я, нових здійснень у праці і науці, родинного щастя!
Ректорат Профком Інженерно-фізичний факультет Колектив кафедри

Кафедрі "Теплотехніка і гідравліка" - 60
У дружбі з наукою і виробництвом
Кафедра "Теплотехніка і гідравліка" відзначає 60-річний ювілей. Вона створена 1948 року. Нею керували к.т.н. доц. М.Г. Круглов (1948 р. - 1953 р.), к.т.н. доц.
В.Д. Ольяк (1953 р. - 1979 р.), д.т.н. проф. Я.О. Єгоров (1979 р. - 1988 р.), д.т.н. проф. П.Г. Краснокутський (1988 р. - 1997 р.), д.т.н. проф. Я.О. Єгоров (1997 р. - 2005 р.), д.т.н., проф. О.М. Скляревський (2005 р.-2007 р.). Зараз її очолює д.т.н. професор Г.І. Слинько
Кафедра входить до складу групи загальнотехнічних, здійснює підготовку майбутніх фахівців на чотирьох факультетах: транспортному, машинобудівному, інженерно-фізичному та електротехнічному. Крім того, кафедра забезпечує викладання спеціальних технічних дисциплін, а також курсові і дипломні проекти, технологічну і переддипломну практику для підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів за двома новими спеціальностями - "Двигуни внутрішнього згоряння" та "Енергетичний менеджмент".
Кафедра забезпечує навчальний процес за 22 навчальними дисциплінами, з них 17 - спеціальних. Важливість вивчення їх пов'язана з тим, що всі явища природи і процеси в технічних пристроях і технологічних виробництвах супроводжуються перетворенням енергії. Багато з них передбачають застосування рідин чи газів як теплоносіїв. Тому інженер XXI-го століття має добре розбиратися в питаннях енергопостачання, енергозбереження, екології.
Кафедра обладнана новим лабораторним устаткуванням, необхідними для навчального процесу. Тут працюють досвідчені кваліфіковані фахівці: доктор технічних наук професор Г.І. Слинько, кандидати технічних наук доценти О.І. Беженов, С.О. Беженов, О.М. Улітенко, О.В. Єгоров, В.О. Мазін, ст. викладачі Н.Є. Рябошапка, П.В. Цокотун, С.В. Касич-Пилипенко, асистенти Н.О. Євсєєва і К.О. Стукалов, а також четверо осіб навчально-допоміжного персоналу: зав. лаб. В.І. Алмаєв, ст. лаб. О.П. Пластун і А.С. Веклич, лаб. С.В. Русило.
Співробітники кафедри підготували і видали 12 підручників і навчальних посібників з грифами Міністерства освіти УРСР і МОН України, понад 200 методичних розробок з теплотехнічних, гідравлічних і спеціальних дисциплін, опублікували понад 500 наукових статей.
Чимало зробили для створення і розвитку кафедри прекрасні фахівці - доценти Б.П. Борисов та В.Д. Ольяк.
Важливою складовою частиною діяльності кафедри є наукова праця. Вона спрямована на удосконалення машин, технологічного устаткування і процесів з метою енергозбереження, поліпшення показників машин або властивостей матеріалів. Кафедра має для цього три наукові і п'ять навчальних лабораторій. Основні наукові напрямки кафедри: термогазодинамічні процеси в комбінованих двигунах внутрішнього згоряння (д.т.н. керівник професор Г.І. Слинько); теплофізичні процеси у металургійному виробництві (к.т.н. доцент О.В. Єгоров, ст. викладач Н.Є. Рябошапка, асистент Н.О.Євсєєва). Зараз ці напрямки очолюють к.т.н. доцент О.М. Улітенко; дослідження деформації і руйнування конструкційних матеріалів - к.т.н. доцент О.І. Беженов.
За час існування кафедри її співробітники захистили чотири докторські дисертації: Я.О. Єгоров, Л.В. Морозов, П.Г. Краснокутський, О.М. Скляревський, вісім кандидатських: А.В. Брильов, О.М. Скляревський, О.І. Беженов, В.В. Омельченко, В.Г. Казанський, В.І. Цариков, В.О. Мазін, О.В. Шперний. Готує до захисту докторську дисертацію доцент С.О. Беженов.
Кафедра готує науково-педагогічні кадри за спеціальностями "Теплотехніка" і "Двигуни внутрішнього згоряння". На кафедрі діють студентські наукові гуртки з тих же напрямків.
Кафедра зміцнює матеріально технічну базу. Силами допоміжного складу (асистент К.О. Стукалов, зав. лаб. В.І. Алмаєв, ст. лаб. О.П. Пластун і лаб. С.В. Русило) проведена модернізація навантажувального стенду з поточним ремонтом двигуна ВАЗ-2101, заміною системи виведення відпрацьованих газів та обладнання системою підведення свіжого повітря, що дало можливість підвищити техніко-економічні показники двигуна, покращити санітарно-технічний стан лабораторії.
Колектив кафедри підтримував і підтримує наукові і виробничі зв'язки з багатьма підприємствами і науковими установами СРСР, України та СНД, серед яких - ВАТ "Мотор Січ", Мелітопольський завод тракторних гідроагрегатів, завод ВАТ "Дніпроспецсталь", ПО "Південдизельмаш", Мелітопольський моторний завод, спеціальні конструкторські бюро дослідних машин (м. Армавір, Росія), Національний технічний університет України (м. Київ), Національний технічний університет (м. Харків) та інші.
Колектив кафедри прагне на високому науково-педагогічному рівні забезпечувати підготовку інженерних кадрів, розвиток науково-технічних напрямків згідно з вимогами сучасного життя.
Георгій СЛИНЬКО, завідувач кафедри, професор

Промова Президента з нагоди Дня Соборності України
Дорогий Український народе, шановні співвітчизники, сьогодні ми відзначаємо 90-ту річницю об'єднання України в єдину державу - проголошення Акта Злуки.
Учасник визвольних змагань, перший міністр закордонних справ України Олександр Шульгин писав: "Ідея, проголошена 22 січня 1919 року, живе й житиме: нас поділяли кордони, але цей акт назавжди встановив: існує єдина українська нація".
Значення цієї події, безумовно, виходить за межі політичних, часових і навіть географічних обставин 1919 року. Вона стала для України вічною цінністю. Цей день - знак. Цей день - символ. Символ соборності, єдності, здатності українців до консолідації, до праці і битви за власну державу.
Попри чужі імперії, попри загарбання і асиміляцію українська нація перемогла і залишилися єдиною й неподільною. Ця істина прийшла з глибин народу, пробудженого до життя національною революцією 20-х років.
"Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України" - викарбовано на скрижалях Акта Злуки, на Софійській площі, 90 років тому.
Акт злуки - це єдність нашого духу, часу і простору. Це - наша ідея, піднята мов прапор, передана нам, і нам належить передати її в руки майбутнього, нашим дітям і нашим правнукам.
Відновлення нашої незалежності у 1991 році бере своє життя якраз з цього дня.
Ідея єдності перемогла, коли постав живий ланцюг 22 січня 1990 року. Тодішня, вільна і велика у своїй щирості та свободі демонстрація єдності мільйонів українців не залишила сумніву. Імперії гинуть. Імперії падуть. А Україна - вічна.
Це підтвердив Божий день 24 серпня 1991 року. Це утвердив Божий день 1 грудня 1991 року. Понад 90% наших громадян, у тому числі, і присутні, проголосували за незалежність. Ми були як ніколи сильні, бо були єдині.
Ми можемо бути сильні, якщо ми єдині.
Я хочу скласти щиру шану тим, хто 90 років тому підняв над нашою землею ідею нації, держави і нашої народної єдності.
Ми згадуємо десятки тисяч патріотів, які стали інтелектуальним, духовним і військовим проводом нашого народу. Ми вшановуємо імена Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, Євгена Петрушевича, Симона Петлюри, Євгена Коновальця та інших діячів і лідерів України - Української і Західноукраїнської Народних Республік. Ми з вдячністю згадуємо всіх співвітчизників, які в час національної революції 1917-1921 років боролися за нашу державу.
Ці стіни, де ми знаходимося, якраз були свідками тих величавих складних подій. Упевнений, що настав час надати будинку, в якому ми зараз знаходимося, національного статусу, відновити його ім'я - Центральна Рада і перетворити його на сучасний музейний комплекс з вивчення і поширення знань про визвольні змагання. (Йдеться про приміщення, де нині розташований Будинок вчителя).
Сьогодні у Центральній Раді відкриваємо музей Української революції. Я хочу подякувати всім, хто за багато років доклався до створення цього музею. Це - велика і, безумовно, свята справа, завдяки якій Україні повертаються справжня історія, справжні імена і справжні святині.
Дорогі співвітчизники, ми переживаємо нелегкі часи з одної сторони, але я переконаний, величаві та знакові. Як ніколи раніше, сьогодні потрібна наша єдність, розсудливість, мудрий вибір.
Однією з причин, чому Українська держава зазнала тимчасової поразки на початку 20-го століття, було те, що широкі верстви людей повірили в солодку брехню більшовиків. Це обернулося смертю мільйонів українців, які мріяли про Українську державу і незалежність.
Безумовно, за минуле треба нести відповідальність. І, якщо хочемо гідного життя, кожен висновок, у тому числі і того часу, треба викарбувати на чолі.
Не треба бездумно вірити солодким обіцянкам.
Не треба бездумно вірити політикам, які спроможні одномоментно здати національні інтереси.
Не треба сподіватися, що хто-небудь замість нас створить успішне сьогоднішнє наше життя.
Наша сила - повторюю багато разів - це єдність навколо рідної держави. Це є пріоритет номер один. Держава не будується завтра чи післязавтра - держава будується сьогодні. Українцями стають не завтра і не післязавтра - ними стають сьогодні.
Ця єдність, на жаль, не так часто існує серед політиків, які дуже часто розглядають рідну країну як черговий бізнес-проект.
Але я переконаний, що ця єдність завжди існувала і завжди буде існувати серед українського народу, серед українських звичайних людей. Саме до цих людей я завжди звертаюся і звернене моє слово сьогодні.
Прагнення допомогти співвітчизникам об'єднало українців під час аварій в Алчевську, Ожидові, трагедій в Дніпропетровську, Євпаторії, в тому страшному і важкому літі, яке пережили в 2008 році шість областей України, де десятки тисяч людей були викинуті буквально за три дні на вулицю.
Це джерела нашої єдності, джерела нашої гордості.
Прагнення гордитися за свою країну об'єднало українців під час перемог нашої олімпійської і паралімпійської збірних у Пекіні чи футбольної збірної на чемпіонаті світу з футболу.
Небайдужість і турбота об'єднали українців в акції "Зігрій любов'ю дитину", коли без жодної державної копійки за один рік майже тисячі багатодітних родин (де 10 і більше дітей) - повторюю, без жодної копійки державного чи місцевого бюджету - отримали 800 будинків, зроблені в сотнях будинків ремонти, надана техніка, побутові прилади. Дали майбутнє, переконаний, тисячам людей. Але найголовніше, що ми можемо одне одному дати, - це надія, це віра. Є віра - можна гори зрушувати з місця.
Прагнення зберегти тепло в оселях українців по всій країні об'єднало зусилля наших українських інженерів, техніків, управлінців, менеджерів, які забезпечили безперебійне постачання газу із західних газосховищ до людей в Донбас, Луганськ, Харків, Дніпропетровськ. Наша система працювала так, як не передбачалося жодним з проектів, включаючи і час розбудови цієї газотранспортної системи. Була зроблена колосальна робота, і по суті, зірваний той план, мета якого була східні регіони України на другий день поставити на коліна. Ще раз показати місце України.
Тому ще раз повторюю: це ми не повинні забувати - завдяки високому професіоналізму українських фахівців надскладне технічне завдання, безпрецедентне завдання із розвороту газотранспортної системи було вирішене за кілька годин 1 січня.
Ці люди виконали свій обов'язок так, як належить патріотам України.
Нас об'єднує прагнення жити за європейськими стандартами, у власній державі.
Сьогодні перед Україною постали небезпечні загрози - нові, втім з добре відомою нам агресивною природою.
Я закликаю все українське суспільство об'єднатися навколо національних цінностей, навколо української державності.
Саме для них і лише для них присвячена й моя праця як Глави Української держави.
Рідна держава потребує підтримки кожного з нас. Повторюю - і не завтра, а сьогодні. Рідна держава потребує загальносуспільної єдності.
Ми сильні, коли єдині. Це потрібно підтвердити якраз зараз, бо це надзвичайно цінно.
Так, ми, українці, шануємо всі інші народи і інші держави.
Не шукаємо собі ворогів і прагнемо розширювати коло наших партнерів.
Але з кожним ми зобов'язані говорити виключно з позиції гармонії наших відносин на базі національного інтересу.
Звідси постане наша нездоланна сила, наша гідність і, безумовно, наша безпека.
Як європейська нація, співтворець європейської історії, культури та духовних ідеалів, ми бачимо своє майбутнє в єдиній демократичній Європі та в системі євроатлантичної системи безпеки.
Як єдина нація, ми маємо покласти край будь-яким штучним внутрішнім поділам і непорозумінням.
Українська держава постала на споконвічних етнічних українських територіях.
Тіло нашої нації єдине, дух наш спільний, наша доля неподільна.
Наша національна єдність, безумовно, жива й активна.
Лише рідна держава, її єдність, усвідомлення того, що національний суверенітет і соборність вищі понад усе, - є запорукою повнокровного, безпечного існування нашого народу.
Соборність - це наше священне надбання.
Ідея, піднята мов прапор 90 років тому, сьогодні знаходиться в наших руках.
Вона повинна жити вічно і вічно передаватися вперед.
Ми - одна нація. Одна Батьківщина. Одна Україна.
Слава Україні!
http://www.president.gov.ua/

СТУДЕНТСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ
СТІНГАЗЕТИ - ДЗЕРКАЛО ФАКУЛЬТЕТУ
На електротехнічному факультеті понад десять років працює редколегія. Вона створюється на ентузіазмі, невгамовному бажанні йти вперед, на почутті відданості рідному факультету і рідній "машинці". Взаємодіючи з деканатом, викладацьким складом факультету і студентським колективом, ми втілюємо в життя новітні проекти, інколи навіть "шедеври мистецтва". Інформативний стенд біля деканату ніколи не буває без стіннівок, бо кожне свято, кожна подія факультету завжди висвітлена в них: чи то міжнародне свято, чи всеукраїнське, чи наше, "сімейне".
Протягом останніх трьох років головою редколегії є Ірина Олегівна Афанасьєва - викладач кафедри теоретичної та загальної електротехніки. Від студентів головою редколегії був обраний Борис Кузьменко.
Наші двері завжди відчинені молодшому поколінню. Наші ряди поповнилися новими помічниками, а з ними - й новими ідеями. Це Наталія Єрьоміна, Олексій Руссело, Дмитро Тьор. Ми цінуємо творчі особистості, бо кожна з них - це невичерпна ріка, що стрімко плине назустріч новим досягненням.
У грудні ми разом з усім колективом факультету готувалися до найважливішого свята в житті ЕТФ - Дня енергетика та Дня народження електротехнічного факультету, які відзначаються щороку 22 грудня. До цих свят була проведена неабияка робота. Як і в попередні роки, ми зробили святкову газету, що зайняла більше половини об'ємного стенду. Працювали над газетою багато студентів: художники, оформлювачі, інформатори - загалом не менше 20 осіб. Окрему подяку ми висловлюємо колишньому голові редколегії, випускнику ЕТФ Артему Коваленку за його творчу натуру і неабиякий внесок у підготовку до свята.
Святкову газету ми почали робити ще у вересні, намагаючись продумати все до дрібниць. Виготовили дерев'яний каркас, на якому кріпилася газета. Її малювали художники майже місяць - Павло Стасишин, Олег Русєв, Антон Чмихал та інші. Інші хлопці робили макет високовольтних опор, що стоять над самою газетою. Для унаочнення електротехнічного напряму газету прикрасили гірляндами та лампочками.
Редколегія також оформляла і прикрашала актову залу та фойє університету. Відповідальними призначили Світлану Дмитренко і Наталію Кучерук. Розробили слайд-шоу, що вітало студентів, викладачів і гостей свята при вході до університету. Відповідальними за слайд-шоу були Сергій Лапкін та Олексій Макаренко. Влаштували фотогалерею, над якою працювали майже всі члени колективу. Особливо відзначились Максим Антонов, Олексій Пшеничний і Катерина Шульга. Підготували святковий концерт, сценарій для якого був написаний Андрієм Бойком.
Одночасно з підготовкою до дня факультету редколегія випускала буденні газети, мальовані фарбою або зроблені в електронному вигляді, що надрукували в друкарні.
Звісно, кожна добра робота потребує й доброго відпочинку. Тому ми полюбляємо виїжджати на природу влаштовувати пікніки.
Усі ми - єдиний колектив, створений з метою підтримувати порядок і затишок на факультеті.
Світлана ДМИТРЕНКО, член редколегії ЕТФ, студентка; Ірина АФАНАСЬЄВА, голова редколегії, викладач кафедри теоретичної та загальної електротехніки
На знімках: Ірина Афанасьєва зі студентом-художником Павлом Стасишиним;
прикрашають виставку Вікторія Разнатовська та Варвара Епіфанова

САВЄРОВ Віктор Іванович
kuu
На 72-му році раптово пішов з життя кандидат технічних наук, доцент кафедри "Електропривод та автоматизація промислових установок" Віктор Іванович Савєров.
Юнга, курсант військово-морських училищ, студент Запорізького машинобудівного інституту, інженер-дослідник підприємств "Гамм" і "Промавтоматика" - такий шлях пройшов Віктор Іванович до приходу на кафедру. Сюди він прийшов досвідченим, здібним фахівцем з електроніки. Тут він і працював протягом 25 років, готуючи інженерів-електронників для промисловості. За цей час В.І.Савєров виявив себе як високий професіонал-дослідник, скромна, доброзичлива людина.
Свої навчальні предмети Віктор Іванович викладав просто, дохідливо, за що його цінували колеги і студенти.
Висловлюємо глибоке співчуття з приводу раптової смерті Віктора Івановича його родичам, колегам по роботі і друзям покійного.
Ректорат Профком Електротехнічний факультет Колектив кафедри

Увага : конкурс!
Запорізький національний технічний університет оголошує конкурс на заміщення вакантних посад :
доцента кафедри "Обробка металів тиском" -1
доцента кафедри "Деталі машин і ПТМ" -1
Термін подання заяв - один місяць від дня оголошення конкурсу в газеті.
Документи подаються на ім'я ректора університету.
Заяву перед поданням зареєструвати у канцелярії університету.
Адреса університету: 69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 64

Редактор
Микола
КЛИМЕНКО

Редакційна колегія:
С.Т.Яримбаш - проректор, голова;
М.В.Клименко - заступник голови

Адреса редакції:
69063, Запоріжжя,
вул..Жуковського, 64 Телефони: 69-84-75,
внутрішній - 4-75

На початок