Видається
з 1960 року
П'ятниця
10 лютого
2004 року
№2
(2080-81)
4.gif (17854 bytes)
ГАЗЕТА   ЗАПОРІЗЬКОГО  НАЦІОНАЛЬНОГО  ТЕХНІЧНОГО   УНІВЕРСИТЕТУ

 

 

 

 

 

 

 

 

Свіжий номер

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Будні кафедр
АВТОМОБІЛІСТИ ПОТРІБНІ ВСЮДИ
 На кафедрі "Автомобілі" пишаються тим, що на підприємствах автомобільного профілю Запоріжжя та області інженерами й технологами працюють в основному їх випускники. Склалися сімейні династії автомобілістів, які отримали спеціальність на кафедрі: батьки, діти, онуки, їх родичі. Родинна професія - родинна гордість.
Кафедра існує з 1944 року (тоді був Автомеханічний інститут). А 1964 року вона поновлена на базі кафедри "Теплотехніка і гідравліка". Першим її завідувачем був В.І.Лукін. Затим її очолювали доценти А.М. Голомідов, В.М.Черевань, професор С.Б.Бєліков - колишні випускник кафедри. Вже другий рік завідує кафедрою доцент Олександр Степанович Слюсаров.
Скільки студентів навчається одночасно? Вісімсот, з них — 500 на денному відділенні, 300 — на заочному. Торік кафедра випустила 86 спеціалістів за спеціальностю — "Колісні та гусеничні транспортні засоби". Цьогорік дипломи отримають тут майже 100 спеціалістів. Усі вони працюватимуть на автомобільних підприємствах, на станціях технічного обслуговування автомобілів. Наступного року відбудеться перший випуск фахівців за другою спеціальністю - "Двигуни внутрішнього згоряння". Випускники кафедри цінуються на виробництві так само, як і в Державній автоінспекції.
Варто сказати, що навчальний процес на кафедрі дещо відрізняється від інших у нашому університеті. Чим саме? Тим, що тут лише одна навчальна аудиторія для лекцій, решта 10 - спеціалізовані лабораторії, обладнані новітнім технічним устаткуванням. Тут є діючі стенди, вузли і деталі автомобілів вітчизняного і закордонного виробництва.
Основна увага в навчанні майбутніх спеціалістів приділяється практичній підготовці, - пояснює завідувач кафедри О.С.Слюсаров, показуючи лабораторії. - Адже базові підприємства, зокрема "АвтоЗАЗ" та ВАТ "Мотор Січ" розраховують на інженерів, які відповідають сучасним вимогам виробництва. Студенти опановують усі робочі процеси агрегатів, експлуатаційні властивості автомобілів. Використовують також персональні комп'ютери в підготовці магістерських робіт, курсових і дипломних проектів...
Практику студенти проходять у цехах і відділах "АвтоЗАЗу", ВАТ "Мотор Січ”, АТП, на станціях технічного обслуговування автомобілів.
Коли на кафедрі було сутужно з навчальними приміщеннями, на початку 70-х років для неї побудували окремий двоповерховий корпус. Тепер тут розміщуються всі необхідні аудиторії й лабораторії. Із 9 викладачів кафедри 5 — ветерани, її випускники: Г.В.Борисенко, В.І.Писаревський, В.Х.Козирев, В.В.Брильов, І.І.Коваленко. Олександр Степанович Слюсаров теж випускник кафедри, вже 15 років працює в університеті.
Колектив кафедри і студенти пишаються випускниками різних років, добре знаними в місті й області, такими, як Є.Г.Карташов – міський голова Запоріжжя, С.Б.Бєліков — ректор ЗНТУ, О.Х.Папашев - голова правління "АвтоЗАЗ", С.В.Сазонов - гендиректор КраЗу, О.І.Войний – директор СП "Харвест-індустріалес", О.В.Сергієнко - директор техноцентру "Навігатор"...
Кожного ранку аудиторії й лабораторії кафедри "Автомобілі" заповнюють студенти, аби з допомогою викладачів і лаборантів опановувати професію автомобіліста, одну з важливих і шанованих у суспільстві.
 Микола КЛИМЕНКО
 На знімках: завідувач лабораторії Сергій Усенко зі студентами;
п'ятикурсники в лабораторії "Конструкції двигунів внутрішнього згоряння"

    Н  О  В  И  Н  И 

На допомогу дипломникам
Настає пора дипломування. Допомогти студентам правильно виконати графічну частину дипломних проектів може навчальний посібник "Креслення в курсових і дипломних проектах". Він є своєрідний довідником для студентів-дипломників.
Обсяг і зміст посібника пояснюється узагальненням досвіду кафедри "Нарисна геометрія і креслення" ЗНТУ, яка протягом кількох років проводила і зараз проводить держбюджетну роботу "Наскрізна графічна підготовка студентів". Тут вибірково перевіряються курсові роботи та дипломні проекти, виконані студентами профілюючих кафедр університету, на якість та відповідність стандартам їх графічних частин.
Посібник допоможе студентам, а також керівникам проектів дотримуватись єдиних вимог при виконанні графічних частин курсових робіт і дипломних проектів. У ньому розглянуто основні правила виконання креслень технічних деталей, складальних креслень виробів, схем електрорадіотехнічних пристроїв. Подано необхідні додаткові дані, наведено приклади креслень деяких типових деталей, різьбових і нероз'ємних з'єднань, деякі правила виконання будівельних креслень та заповнення конструкторської документації.
Правила виконання креслень ілюструються великою кількістю рисунків, містяться посилання на відповідні стандарти.
У зв'язку з різною спеціалізацією у навчальному посібнику є розділи, з якими зустрічаються студенти при виконанні креслень і схем.
Посібник передано до бібліотеки ЗНТУ.
Євген Гавров, завідувач кафедри "Нарисна геометрія і креслення"
Студентська оздоровниця діє
З 15 січня розпочав новий сезон оздоровлення студентів санаторій-профілакторій університету. Тут студенти проходять курс лікування, профілактику захворювань. І не лише під час канікул, а й під час навчання. Студенти пільгових категорій одержують безкоштовні путівки. У минулому році їх видали понад 100.
У 2003 році тут оздоровилося 1185 студентів ЗНТУ.
Данило МЕЖЕРЕЦЬКИЙ, керівник прес-служби студсектору профкому

Вітаємо ПОГОСОВА Валентина Вальтеровича З 50-річчям!
Чверть віку життя Валентина Вальтеровича пов'язана безпосередньо з нашим університетом. Після закінчення Московського енергетичного інституту молодий фахівець з напівпровідникових та мікроелектронних приладів з 1977 по 1979 рік працював інженером-технологом виробничого об'єднання "Гама". А затим прийшов працювати до машинобудівного інституту. Був асистентом, викладачем, доцентом кафедри фізики, а також навчався в аспірантурі. 1987 року В.В.Погосов захистив кандидатську дисертацію,
а 1996 року — докторську. Того ж року став професором кафедри, а затим очолив кафедру "Мікроелектроніка та напівпровідникові прилади".
Валентин Вальтерович — людина порядна, чуйна, відверта, завжди стримана, доброзичлива. Ці риси його характеру відзначають колеги і студенти. З ним цікаво спілкуватися, працювати. Він завжди готовий допомогти будь-кому, поділитися досвідом і знаннями, порадити, як вирішити те чи інше питання.
Валентин Вальтерович уміло поєднує керівництво колективом з викладацькою і науковою роботою, є науковим керівником аспірантів. Він постійно веде науково-дослідницьку роботу, досліджуючи зарядові та розмірні ефекти в одноелектронних приладах і структурах. Опублікував понад 50 статей у наукових вітчизняних та закордонних журналах.
Вітаючи Вас, шановний
Валентине Вальтеровичу,
з визначним ювілеєм, від усієї душі
бажаємо Вам нових творчих успіхів,
плідної педагогічної праці, міцного здоров'я,
особистого щастя!
 Ректорат Профком Колектив кафедри

Вітаємо Войтенко Світлану, Володимирівну з ювілеєм!
Майже 28 років працює вона на кафедрі іноземних мов - лаборантом, викладачем, а за сумісництвом з 1996 року — заступником декана ФЕУ. Їй завжди притаманні відповідальність, небайдужість до будь-якої справи: викладання, роботи в приймальній комісії, деканатських буднях. Вона не просто дбає про сумлінне виконання щоденних обов'язків, а намагається зробити все якнайкраще, якнайшвидше. А обов'язків у заступника декана стільки, що й порахувати важко. І все ж Світлана Володимирівна прагне скрізь встигати, аби не лишати нічого на завтра.
Як викладач англійської мови, вона постійно вдосконалює свою спеціальність, у той же час набуває знань, досвіду і як заступник декана. Світлана Володимирівна бере участь у науково-практичних конференціях, друкує матеріали, методичні вказівки, готує навчальні посібники, які видані в нашому університеті. Нині вона бере активну участь у підготовці методичних вказівок з нової спеціальності "Технічний переклад", розробила теоретичний курс "Порівняльна лексикологія англійської та української мов".
Світлана Володимирівна Войтенко — яскрава особистість, усе в неї підпорядковано єдиному, дуже привабливому стилю роботи. Важко щодня спілкуватися в деканаті з великою кількістю викладачів і студентів, вирішувати безліч питань, уміти не розгубитися в дрібницях. Та, мабуть, коли любиш свою справу так, як Світлана Володимирівна, то навіть складні ситуації видаються не такими вже й складними. А добра вдача і природне почуття гумору допомагають їй підтримувати гарний мікроклімат в колективі, аби завжди були стосунки людяними. Саме за це цінують і поважають колеги й студенти Світлану Володимирівну, в усьому підтримують її.
Сердечно вітаючи Вас,
шановна Світлано Володимирівно,
з визначним ювілеєм, бажаємо
Вам міцного здоров'я, доброго настрою,
великого особистого щастя!
Деканат ФЕУ, Кафедра іноземних мов

Пам'ять
П0ВЕРНЕНІ ІЗ ЗАБУТТЯ
Двадцяті роки XX століття можна назвати українським відродженням: були успіхи у самоврядуванні, розвитку української мови й культури. Але в Москві ці досягнення, прагнення самостійності розцінювали як небезпеку для Радянського Союзу. Тому наприкінці 20-х років було завдано нищівних ударів по старій українській інтелігенції, пов'язаній з національними урядами та небільшовицькими партіями, а також по видатних діячах науки і культури. Фабрикувалися "таємні антирадянські організації", застосовувався фізичний і психологічний тиск, влаштовувалися показові судові процеси.
Першими жертвами стали 45 провідних учених, письменників, серед яких були Сергій Єфремов, Володимир Чехівський, Андрій Ніковський, Михайло Слабченко, Григорій Голоскевич, Людмила Старицька-Черняхівська... Їм приписали приналежність до націоналістичної організації "Спілка визволення України", якій інкримінувалося за допомогою іноземних держав, емігрантів підбурювання селян проти колективізації, замах на Сталіна та його соратників, відокремлення України від СРСР. Головного удару зазнала Всеукраїнська академія наук, на видання якої ввели цензуру, закривалися секції, зокрема історична секція М.Грушевського (1931 рік). А самого вченого під приводом того, що він причетний ще до однієї таємної організації, вислали до Росії, де він помер І934 року. Процес СВУ став сигналом до знищення Української автокефальної церкви, яка під тиском звинувачень у зв'язках з націоналістами 1930 року саморозпустилась, а митрополита Миколу Борецького, десятки єпископів, сотні священиків заслали до трудових таборів.
У Радянському Союзі апогей сталінських репресій настав у 1937-1938 роках, а в Україні - в 1933. Почалися репресії не тільки проти діячів культури й літератури, а й проти комуністів. До сибірських таборів заслали навіть Матвія Яворського та його співробітників з Українського інституту марксизму-ленінізму. Закрили експериментальний театр Курбаса "Березіль", а сам Л.Курбас, як і драматург М.Куліш зник у таборах. Прославлені на весь світ фільми О.Довженка зняли з прокату, а самого кінорежисера змусили переїхати до Москви. На кобзарський з'їзд запросили кілька сотень кобзарів, яких заарештували, а потім розстріляли.
За звинуваченнями у "націоналізмі" і "фашизмі", "відсутності більшовицької пильності" у 1933-1934 роках було заарештовано майже 100 тисяч членів КП(б)У, серед яки понад 15 тисяч відповідальних працівників. Навіть Л.Троцький визнав, що "ніде репресії, чистки ,приниження і взагалі всякого роду бюрократичне хуліганство на зазнали таких страхітливих розмірів, як в Україні".
Катерина БОНДАРЧУК, завідувач кафедри загальної мовної підготовки

ПРО ПОХОДЖЕННЯ РІДНОЇ МОВИ
У світі українську мову знають і шанують, захоплюючись її мелодійністю, лексичним і фразеологічним багатством, словотворчими можливостями, синтаксичною гнучкістю...
Проблема походження українців та української мови віддавна хвилювала вчених різних напрямків, хвилює й тепер. Питання походження слов'янських народів та їх мов уперше почали розробляти лінгвісти переважно на основі свідчень стародавньої писемності і вже наприкінці ХІХ сторіччя досягли в цьому успіхів.
Перше ґрунтовне дослідження з історичної фонетики, про час її формування порушив П.Г.Житецький 1876 року. Всі існуючі версії можна умовно поділити на дві групи: ті, які утвердилися в радянському мовознавстві, і протилежні їм. Донедавна єдино правильною вважали версію, за якою формування української мови відбувалося з початку ХІІІ до ХV століття. Академічна точка зору базувалася на концепції О.Шахматова. Інші версії зводилися до того, що українська мова, як і інші слов'янські мови, бере початок з мови спільнослов'янської (7 ст.), або ж її коріння слід шукати в II столітті. Але час відокремлення її від мови - основи визначають по-різному. Група вчених - Є.Тимченко, К.Німчинов та інші - пов'язує виникнення мови з V-VІ сторіччям. О.Потебня, К.Михальчук відносять початок становлення мови до часів Київської Русі. Інша група вчених стверджує: в II столітті українська мова вже мала виразні особливості. М.Грушевський ототожнює українців з народом Дніпрово-Бузької держави (2-7 ст.), яка отримала назву — антська.
Мавознавець І.Червоний стверджує, що українська мова — це прамова для сім'ї індоєвропейських мов. Про це свідчать, на його думку, дані археологічної науки (відкриття Трипільської культури). А талановитий лінгвіст М.Красуський писав: "...українська мова не тільки старша від усіх слов'янських, а й за санскрит, грецьку, латинську та інші арійські мови". Вчений вважав, що підставою для таких тверджень є слова української мови, що позначають числа.
Ганна ЗВЯГІНА, викладач кафедри загальномовної підготовки

Портрет студента
НАПОЛЕГЛИВІСТЬ
Саме вона є однією з головних рис характеру п'ятикурсника машинобудівного факультету Миколи Попадича. Наполегливість дозволяє хлопцю краще за інших навчатися за спеціальністю "Підйомно-транспорті машини та обладнання", домагатися успіхів у грі в КВК, художній самодіяльності, у навчальній роботі на кафедрі. Коли Микола вступив до університету, маючи за плечима середню освіту, здобуту в місті Апостолово на Дніпропетровщині, то відчув: треба заново братися за освоєння шкільних дисциплін. І він взявся, заново штудіював предмети - математику, фізику, хімію, інформатику, аби засвоїти все це на вищому рівні — університетському. І вже на першому курсі хлопець домігся свого: став навчатися лише на „відмінно”. За таке навчання, активну громадську роботу його заохотили тим, що з контрактної форми навчання перевели на держбюджетну.
Микола Попадич під керівництвом доцента кафедри Є.Т.Білого розробив комп'ютерну програму розрахунку редукторів для підйомних кранів. Ця програма впроваджується у навчальний процес на кафедрі "Деталі машин і підйомно-транспортних механізмів", вона дозволить студентам точніше й швидше визначати оптимальні варіанти редукторів до конкретного приводу.
До ЗНТУ Микола вступив за порадою двоюрідної сестри Тетяни Філенко, яка закінчила університет за спеціальністю, яку опановує й Микола. Тетяна захистила дипломний проект, а він тільки-но склав вступні іспити. Протягом усього навчання Микола не отримав жодної четвірки, він почесний відмінник ЗНТУ, отримує стипендію Запорізького міського голови й підвищену державну. Разом з другом Максимом Криловим, теж відмінником, Микола допомагає кожному, кому потрібна допомога в навчанні. І радий від того, що зробив і робить добро товаришам.
Микола Попадич завжди, коли треба, бере участь у факультетській команді веселих і кмітливих, яка перемагала на змаганнях в університеті і в місті. Хлопець бере участь у художній самодіяльності, в оглядах-конкурсах "Студентська весна”, гарно виконуючи з партнершою Анею бальні танці.
Зараз Микола майже завершив навчання за програмою магістра і готується до захисту магістерської роботи за темою "Розрахунки напружень металів на втому". Порадами допомагає науковий керівник доцент А.І.Сочава. Він упевнений у тому, що Микола успішно захистить цю роботу і стане магістром. Для цього в нього є і знання, і досвід, і бажання. І наполегливість, яка виручає хлопця завжди й у всьому.
Василь СОЛОХА, заступник декана машинобудівного факультету

На початок