Видається
з 1960 року
4 березня
2005 року
№4
(2100)
4.gif (17854 bytes)
ГАЗЕТА   ЗАПОРІЗЬКОГО  НАЦІОНАЛЬНОГО  ТЕХНІЧНОГО   УНІВЕРСИТЕТУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Свіжий номер

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗІ СВЯТОМ 8-го БЕРЕЗНЯ, ДОРОГІ ЖІНКИ!

Д О Б Р О Т А
Саме вона визначає характер Віри Іванівни Мінакової, доцента і профорга кафедри "Машини і технологія ливарного виробництва". Доброзичлива, турботлива, щедра душею, Віра Іванівна завжди піклується про колег, ветеранів війни і праці, які вже на заслуженому відпочинку, про мікроклімат на кафедрі. І за це Вірі Іванівні люди відплачують добром.
1971 року Віра Бабич захистила диплом у "машинці" науково - дослідницького спрямування "Умови поліпшення якості сталі". Державна екзаменаційна комісія вищим балом відзначила проект, запропонувала їй продовжити дослідження на кафедрі. Віра працювала у науково-дослідному секторі кафедри, а затим захистила кандидатську дисертацію, стала викладачем, доцентом. Віра Іванівна Мінакова - висококваліфікований фахівець, досвідчений викладач, підготувала навчальні курси, методичні вказівки, у тому числі з курсового і дипломного проектування.
Цікаво, що В.І. Мінакова зі студентських років дружить зі спортом. Раніше захоплювалася баскетболом, була членом збірної команди "машинки", яка часто перемагала на різних змаганнях. А тепер грає у шахи, захищає спортивну честь кафедри і факультету.
На своїй дачі Віра Іванівна разом з дочкою і сином охоче займається селекційною роботою, вирощує рідкісні сорти фруктів і овочів. Так що все життя Віри Іванівни - у громадській роботі, у пошуку. Інакше вона просто не може жити.
Едуард ЦИВІРКО, професор кафедри

ВІДТЕПЕР У НАС ДВА ПРОФСПІЛКОВІ КОМІТЕТИ
16 лютого в актовій залі ЗНТУ відбулася звітно - виборча профспілкова конференція. З доповідями про зроблене за чотири роки виступили голова профкому М.С. Гамов та голова студсектору А.Іванченко.
В обговоренні звітів взяли участь і виступили ректор університету С.Б. Бєліков, голова профбюро транспортного факультету В.І. Писаревський, головний лікар санаторію - профілакторію Оксана Соловйова, студенти Віктор Кузьмін і Микита Вишневський, голова обкому профспілки працівників освіти і науки В.С. Альохін.
Робота профкому визнана задовільною. Прийняте рішення конференції, спрямоване на поліпшення діяльності профспілкової організації.
Конференція вирішила розділити організацію на дві - організацію викладачів і співробітників та організацію студентів, аспірантів і докторантів.
Головою профкому викладачів і співробітників знову обрано М.С. Гамова, його заступником - Ю.П. Петрушу. Головою студентського профкому обрано А.Іванченка.
Власн. інф.

КРАЩА ПОЛОВИНА КОЛЕКТИВУ
Так ми називаємо своїх жінок, які працюють на кафедрі "Транспортні технології". А їх у нас дев'ять.
"Мамою кафедри" називаємо завідувача лабораторії, ветерана Лідію Петрівну Бондаренко. Після закінчення кафедри 1978 року вона працює тут, одночасно виконуючи обов'язки секретаря і профорга. Від неї багато в чому залежить порядок, моральний клімат, злагодженість у колективі. Вона знає всіх наших випускників, і вони також її добре пам'ятають і поважають.
Старший викладач Тамара Володимирівна Марченко, крім основних обов'язків, відповідає за складання і редагування навчальних планів, розподіл навантаження серед викладачів. Тамара Володимирівна з комп'ютером, як мовиться, на "ти". Під час дипломування випускників Тамара Володимирівна - консультант, щороку консультує понад п'ятдесят студентів.
Така ж уважна до колег і студентів, доброзичлива і Лариса Олексіївні Васильєва. Вона визнаний авторитет з міжнародних перевезень, відповідає за проходження практики студентами.
Алла Миколаївна Каплуновська, старший викладач, має дві вищі освіти, знавець транспортного права. Керує методичним забезпеченням кафедри, а ще вона - куратор групи.
Лілія Анатоліївна Веремеєнко працювала старшим лаборантом, закінчила університет, стала викладачем. Дисципліна "Транспортна географія" - її спеціалізація і захоплення.
Подають надію в оволодінні професією педагога і наші молоді асистентки - сестри Ганна та Олена Лебідь. Вони пішли по життю шляхом батька О.В. Кравця - Мінського, який гідно працює в університеті, керує транспортом. Варто згадати і зовсім молодих лаборантів кафедри Наталю Михайленко та Ірину Ткаченко, які прагнуть працювати так, аби були задоволені і колеги, і студенти.
Колектив кафедри, її чоловіча частина, щиро вітає наших жінок зі святом 8-го Березня і бажає їм усього найкращого у житті і праці!
Олександр ТАРАСЕНКО, старший викладач кафедри

Вітаємо БУДОВСЬКУ Людмилу Макарівну з ювілеєм!
Людмила Макарівна працює в університеті з 1968 року асистентом, викладачем, доцентом. На різних громадських посадах працювала в комсомолі, займалася науково - дослідницькою роботою. Закінчила аспірантуру, стала кандидатом філософських наук.
Людмила Макарівна зарекомендувала себе здібним, висококваліфікованим викладачем, творчою особистістю. Семінарські заняття проводить на високому рівні.
Підготовка методичних розробок, наукових статей, участь у конференціях стали невід'ємною частиною її життя і праці. Наукові студентські роботи під її керівництвом неодноразово високо оцінювалися журі конкурсів в університеті.
Людмила Макарівна бере активну участь у громадській роботі кафедри й університету. Тривалий час очолювала виховну роботу на кафедрі, виконувала обов'язки куратора кубинського земляцтва. Л.М. Будовська - талановитий викладач, щиросердна людина, завжди готова прийти іншим на допомогу. За це її поважають і колеги, й студенти.
Вітаючи Вас, шановна Людмило Макарівно, з визначним ювілеєм, від усього серця бажаємо Вам міцного здоров'я, творчої наснаги, великого родинного щастя!
Колектив кафедри соціології і права

МАЙСТРИНІ КРАСИ
Вони дуже полюбляють красу - і вдома, і на роботі. Тому все, що роблять жінки-маляри в університеті, заслуговує на високу оцінку. А роблять вони багато: ремонтують навчальні аудиторії, лабораторії, кабінети, коридори у всіх корпусах. Кожна з шістнадцяти малярів - умілий, досвідчений, вимогливий до себе фахівець. Тому завжди працюють охоче, сумлінно, красиво, аби господарі помешкань не нарікали.
- Коли працюєш із задоволенням, то намагаєшся зробити все так, аби люди були теж задоволені, - розмірковує Валентина Дузенко, яка працює маляром в університеті з 1977 року. - Сама обирала спеціальність, то хіба ж можна ставитися до неї зневажливо?!
Валентина приїхала з села на Дніпропетровщини, аби знайти роботу. Прийшла до "машинки", і її прийняли маляром ремонтно - будівельної групи. Дали квартиру в одному з гуртожитків, де живе й зараз. Вона стала наставницею Валентини Яцковської і Валентини Лисогор. Разом три Валентини працюють малярами 18 років. І живуть разом в одному будинку, поблизу університету. Їх умілі натруджені руки поновили майже всі навчальні аудиторії, лабораторії й кабінети в головному корпусі, причому не один раз, а декілька. Так само, як і в наших корпусах: у 2-му - тричі, у 3-му - двічі. Уявіть собі, яка площа побілена, пофарбована, обклеєна шпалерами!
У групі - 16 малярів - жінок, кожна з них працює щодня з ранку до вечора. Звісно, втомлюються, але ніхто з них не скаржиться на важку роботу, не думає навіть, аби змінити її.
Зараз маляри ремонтують одну з навчальних аудиторій на третьому поверсі головного корпусу. Протягом двох тижнів робітниці виконують операцію за операцією: розмивання стін і стелі, фарбування, наклеювання шпалер. Все роблять акуратно, не поспішаючи, аби все було красиво. А затим візьмуться за ремонт іншої аудиторії. І так день за днем, рік за роком. А ми інколи цього й не помічаємо. А даремно, адже затишок і красу в приміщеннях нам дарують майстрині краси - висококваліфіковані, сумлінні маляри. Спасибі їм велике за такий дарунок!
Євгенія ОГАРЕНКО, майстер ремонтно - будівельної групи
На знімку: три Валентини - подруги

ТОЧКА ЗОРУ
ПРО НАЙДОРОЖЧЕ
"Мама!" - слово, яке упродовж усього нашого життя наповнене для нас якимось незбагненним сенсом, чимось теплим і приємним, світлим і ніжним, надійним і турботливим... Ми вимовляємо це слово, коли з нами трапляється щось жахливе, коли душа співає від щастя. Ніби якоюсь магічною силою наділене це слово, в нього надзвичайна енергетика.
Все частіше я чую його і в стінах нашого університету. Маю на увазі студентські сім'ї, які вже мають дитину або лише очікують на неї. Дівчата з таких сімей уже набувають особливих рис характеру та манер поводження, притаманних мамам. А чоловіки, що поруч з ними, пишаються: поряд дійсно чудові створіння, здатні зробити життя прекраснішим. Звісно, не без їх чоловічої допомоги. Адже на молоду студентську сім'ю очікує чимало життєвих труднощів. Тому обом (тобто батькам) та їхній малечі необхідно підтримувати один одного, вболівати один за одного.
Завдяки зміні соціального статусу цих людей (вони становлять одну родину) на їхні плечі покладається набагато більша відповідальність: по-перше, за власне життя, по-друге, за життя коханої людини, а по-третє, за життя маленької людини.
Насамперед, на мою думку, ці випробовування стосуються саме молодих жінок. Чому? Тому що вони як господині повинні слідкувати за тим, щоб у сімейному помешканні було прибрано, охайно і затишно, щоб коханий чоловік не скаржився на брудний посуд чи на те, що не вистачає чистого одягу, або на те, що вже не перший день на сніданок, обід та вечерю одна й та ж яєчня. Звісно, здебільшого ці проблеми вирішуються удвох: молодята розуміють один одного, намагаються будь-що досягти добробуту. Чоловік, як голова сім'ї , турбується про матеріальне благополуччя родини, а жінка відповідає за моральну, так би мовити, духовну, сторону життя: може пригорнути, втішити, дати слушну пораду, коли це необхідно, допомогти подолати негаразди особистого характеру. Та головна роль жінки у молодій сім'ї, як і в будь - якій іншій, це - догляд і турбота за маленькою, кумедною, часом вередливою, але безмежно рідною і коханою істотою - дитиною. Не дарма здавна жінка асоціюється з ненькою.Крім того, що дівчина стає мамою, дружиною, господинею, вона все ж залишається Жінкою, привабливою, гарною, приязною, розумною, цілеспрямованою. Такою можна пишатися.
Згадайте про це, коли шукатимете потрібні слова для вираження почуттів з приводу Березневого свята. Та, гадаю, ви здатні не лише в березні вітати своїх коханих.
Отже, чоловіки, сподіваюся, що ви згодні зі мною і не забуваєте висловлювати приємні слова, робити дивовижно гарні вчинки, бути уважними і турботливими до своїх жінок.
Олена НАЗАРОВА, позаштатний кореспондент "І. - М."

БЕРЕГИНІ КАФЕДРИ
Напередодні свята Весни висловлюємо теплі слова поваги і подяки на адресу жінок - колег по роботі, матерів, дружин, сестер, подруг.
На кафедрі "Механіка" працює семеро чарівних жінок. Усі вони різні, але красиві не тільки зовні, а й душею, ніжні, працьовиті, щирі.
Багато років поспіль викладає дисципліни "Прикладна механіка" і "Технічна механіка" старший викладач Світлана Миколаївна Борисова - продовжувачка добрих традицій династії Борисових у "машинці". Лідер за покликанням, вона є талановитим педагогом. Світлана Миколаївна - чарівна жінка, ніжна мати й бабуся, а ще - спортсменка, красуня, має неабиякий співочий хист, добру, лагідну вдачу.
Авторитетом і повагою серед колег-чоловіків і студентів користуються старший викладач Ольга Дмитрівна Лутова та асистент Лариса Іванівна Лєнкова, які викладають дисципліни "Теоретична механіка" і "Механіка". На перший погляд, ці дисципліни суто "чоловічі", але так не вважають наші жінки. Немає такої справи, професії, яка б не підкорилася жіночим таланту та енергії.
Лише рік працює на кафедрі старшим викладачем Ганна Дмитрівна Фурсіна, та вона вже органічно влилася в колектив завдяки своїм діловим якостям. Чітко й упевнено викладає "Опір матеріалів", "Прикладну й технічну механіку".
Із золотою медаллю закінчила школу й вступила до ЗМІ ім. В.Я. Чубаря Ольга Василівна Мазіна, по закінченні працює в рідній "машинці" завідувачем лабораторії кафедри. У тому, що на кафедрі гарний мікроклімат, є і її заслуга. Доброзичлива, щедра душею, акуратна у всьому - все це подобається співробітникам. Дарувати людям добро і радість - її життєва позиція.
Багато років працює в університеті Алла Архипівна Чередниченко. Працювала в автомобільному та загальнотехнічному деканатах, на кафедрі ТМ та ТММ, нині - старший лаборант кафедри "Механіка". Завжди зібрана, усміхнена, доброзичлива, з почуттям гумору, що допомагає їй у праці. Чудова господиня (всі на кафедрі полюбляють її пиріжки), дружина, мама, бабуся трьох онуків.
Недавно працює в нашому колективі Галина Андріївна Кот, але вже здобула повагу колег. Має високу професійну підготовку і творчий підхід до виконання завдань.
Дорогі жінки, берегині кафедри! Хай усмішки освітлюють ваші обличчя і гарний настрій супроводжує щодня! Хай весняним цвітом розквітає безмежна доброта вашого серця, щедрість таланту і душі!
Від чоловіків кафедри "Механіка" Вадим Вінецький

ВІТАЄМО КАТРИЧА Віктора Петровича з 65-річчям!
На кафедрі історії, а затим українознавства Віктор Петрович працює з 1971 року - асистент, старший викладач, доцент. Закінчив аспірантуру Київського державного університету, захистив кандидатську дисертацію.
Молодий кандидат історичних наук В. Катрич впроваджував у навчальний процес все нове, що пропонувала педагогічна наука, вдавався до нового і сам. Багато студентів пам'ятають п'ятихвилинні політінформації, з яких Віктор Петрович починав кожну лекцію. Вони відкривали перед слухачами світ, виховували своє ставлення до подій сьогодення, формували життєву позицію.
Це приносило успіх у роботі навіть з іноземними студентами. Високий рівень теоретичної і методичної підготовки Віктора Катрича був зразком професійної майстерності для молодих викладачів.
Велику увагу приділяв він науці, залучав до неї студентів. Кожного року студенти брали участь у конференціях "Тижня науки", у конкурсах студентських наукових робіт.
Віктор Петрович завжди брав і бере активну участь у громадській роботі: очолював профспілкову роботу на рівні кафедр суспільних наук, профкому викладачів і співробітників університету. Цілеспрямованість характеру Віктора Петровича виявляється не лише в педагогічній діяльності. Він турботливий хазяїн своєї дачі - все тут росте як з води.
Вітаючи Вас, шановний Вікторе Петровичу, з 65-річчям, бажаємо Вам міцного здоров'я, довгих років активного життя, нових творчих знахідок, щастя і сімейного благополуччя!
Гуманітарний факультет Кафедра українознавства

ВНЕСОК ЗНТУ В НАУКУ
Понад 400 науковців і викладачів університету протягом минулого року виконали повністю 54 науково - дослідні розробки: нові технології, матеріали, методи і теорії. Половина з них впроваджена у виробництво в металургії, авіабудуванні, машинобудуванні, електронній галузі, а також у навчальному процесі.
Патент України на винахід отримала група викладачів - професор Л.Й. Івщенко, доцент В.В. Циганов, асистент В.О. Афонін. Тема їх розробки - "Методики прискорених випробувань при створенні авіадвигунів у модельних умовах".
Ливарний жароміцний корозійностійкий сплав запропонувала група з кафедри "Фізичне матеріалознавство" - А.Г. Андрієнко, С.В. Гайдук, М.В. Скляревська, В.М. Кононов та інші. Цей сплав використовуватиметься у серійному виробництві литих деталей газотурбінних двигунів, зокрема у ЗМКБ "Прогрес" і ВАТ "Мотор Січ".
Професори В.В. Луньов, В.І. Гонтаренко, Е.І. Цивірко, аспірант В.В. Клочихін та інші вдосконалили технології виробництва виливок для елементів газотурбінних двигунів. Це значно зменшує собівартість литва спеціального призначення.
Варто відзначити активну участь студентів у науково - дослідницьких розробках. Чотири роботи удостоєні відзнаки облдержадміністрації, їх автори Олена Назарова, Вікторія Горобець, Дмитро Кулагін і Дмитро Антонюк стали лауреатами обласного творчого конкурсу обдарованої молоді.
Доцент Г.І. Камель і студентка Ганна Яковлєва отримали патент на винахід "Удосконалення завантажувального пристрою варильного котла". Він застосовується в целюлозно - паперовій промисловості.
Торік значно зросла кількість науковців в ЗНТУ. Захищені 2 докторські і 17 кандидатських дисертацій. В аспірантурі зараз навчається 84 особи, з них з відривом від виробництва - 40.
Науковці університету підтримують творчі зв'язки з колегами з великих підприємств, а також вищих навчальних закладів України, Росії, Білорусі, Польщі, Німеччини, Франції, Англії, Індії, Японії.
Людмила БОГДАНОВА, начальник патентно - інформаційного відділу

ПОДРУГИ
Про Машу Михайлову та Ірину Рибалку на інженерно-фізичному факультеті кажуть, що вони подруги на все життя. Можливо, воно так і буде, а поки що дівчата навчаються відмінно, беруть активну участь у житті групи і факультету. Вони комунікабельні, доброзичливі, оптимістки. За що не візьмуться - обов'язково доведуть справу до логічного завершення.
Маша та Ірина оволодівають, як мовиться, чоловічою спеціальністю, та у всьому дівчата попереду - і в навчанні, і в громадських справах, і у відпочинку. Їм заздрять хлопці, підтримують, допомагають у всьому. Працівники деканату пишаються подругами, ставлять їх усім за приклад.
Напевне, Маша та Ірина успадкували характери і кращі людські риси від своїх батьків - медиків та господарників - керівників. Адже вони - їх опора і надія, їх порадники і доброзичливі критики. Саме вони порадили донькам оволодіти професією металурга, яка завжди цінується в суспільстві. Подруги впевнено оволодівають спеціальністю "Ливарне виробництво чорних і кольорових металів". Знають, що за такою спеціальністю у місті металургів робота завжди знайдеться.
Вітаючи подруг зі святом 8-го березня, бажаю їм від усієї душі успішно завершити навчання в університеті! Великого родинного щастя вам і кохання!
На знімку: Маша та Ірина в Києві на майдані Незалежності
Євген ІВАХНЕНКО, заступник декана інженерно-фізичного факультету, доцент

Редактор
Микола
КЛИМЕНКО

Редакційна колегія:
С.Т.Яримбаш - проректор, голова;
М.В.Клименко - заступник голови

Адреса редакції:
69063, Запоріжжя,
вул..Жуковського, 64 Телефони: 69-84-75,
внутрішній - 4-75

На початок