Видається
з 1960 року
17 березня
2006 року
№5
(2120)
4.gif (17854 bytes)
ГАЗЕТА   ЗАПОРІЗЬКОГО  НАЦІОНАЛЬНОГО  ТЕХНІЧНОГО   УНІВЕРСИТЕТУ

 

 

 

 

 

 

 

 

Свіжий номер

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Будні лабораторії
Щоб не втомлювався метал
Як відомо, втомлюються не лише людина й інші живі істоти, а й метали, пластики, бетон тощо. Під дією функціональних навантажень поступово втрачають свої визначальні якості й руйнуються. Конструкційні матеріали стають непридатними миттєво, що дуже небезпечно для машин, літаків, агрегатів. Як збільшити опір втомі, подовжити робочий ресурс металів, пластиків, будівельних матеріалів, а відтак і виробів з них? Над цим працюють фахівці лабораторії динамічних випробувань кафедри "Деталі машин і ідйомно-транспортних механизмів". Розташована лабораторія на першому поверсі головного корпусу в аудиторії імені професора П.А. Михайлова. Майже половина її, 15 квадратних метрів, займає оригінальна установка з електрощитами й приладами. Господарює в лабораторії доцент Анатолій Іванович Сочава разом лаборантами.
Цікаво, що установку розробили й створили власними руками фахівці кафедри на чолі її завідувачем і ректором "машинки" професором Павлом Андрійовичем Михайловим. Тому й надали аудиторії його ім'я.
- Це були шистдесяті - сімдесяті роки минулого століття, - розповідає А.І. Сочава. - Я, як молодий інженер, випускник цієї кафедри разом з лаборантами створював лабораторію динамічних випробувань. До нас часто зверталися керівники машинобудівних підприємств з проханням дослідити ті чи інші конструктивні матеріали на опір втомі. Тож ми й вирішили створити таку установку: самі розробляли креслення, самі монтували її, використовуючи вузли, деталі різних машин зі старого обладнання. Практично всі вузли й деталі, крім електродвигунів та електроприладів, виготовили самі. В основному я і токар-умілець Олександр Лисенко. Нам допомагали в цьому лаборанти Семен Балакін, Ілляс Єнікєєв, інженер Володимир Машин. Керував роботами Павло Андрійович Михайлов. Виявилось, що наша установка не має аналогів в країні...
Анатолій Іванович Сочава показує мені своє господарство, розповідаючи про нього так, щоб я зрозумів. Установка складається з чотирьох самостійних силових агрегатів з індивідуальним управлінням і виносним пультуправлінням. Такої установки немає в жодному вищому навчальному закладі України. Вона високоефективна: енерговитрати на випробування конструкційних матеріалів у 100-200 разів менші, ніж аналогічної англійської установки. Тут можна дослідити, будь-які матеріали. Це роблять заради збільшення опору втомі. Саме такі поради й рекомендації дають замовникам фахівці лабораторії і кафедри з метою підвищення надійності, міцності, витривалості матеріалів. А відтак зростає робочий ресурс машин, літаків, їх вузлів і деталей.
Як довго тривають такі випробування на установці? Це залежить від матеріалу та умов його використання. Наприклад, зразки і деталі з кольорових металів, які використовуються в авіабудуванні і на транспорті, витримують на установці до 100 мільйонів навантажувальних циклів, тобто протягом двох місяців. Процес безперервний, тому в лабораторії чергують позмінно лаборант і механік.
Послугами лабораторії, її рекомендаціями користувалися і користуються конструктори КБ імені А.Туполєва, вчені Інституту авіаційних матеріалів, фахівці ВАТ "Мотор Січ", підприємства "Івченко-Прогрес", ЗАТ "Запоріжкран", Токмацького дизелебудівного заводу, відділення Придніпровської залізниці...
А крім того, у лабораторії досліджують свої розробки й розрахунки докторанти, аспіранти, магістри, готуючись до захисту дисертацій і робіт.
Микола Клименко
На знімках: загальний вигляд установки; А.І. Сочава з помічниками

                 Н  О  В  И  Н  И 

Студенти знайомляться з виборчим законодавством
Згідно з Указом Президента України від 23 січня 2006 року. "Про забезпечення проведення демократичних, чесних і прозорих виборів 2006 року", а також згідно з наказом Міністерства освіти і науки України в ЗНТУ організовано проведення лекцій з роз'яснюваннь питань виборчого законодавства України.
В університеті розроблена тематика лекцій і семінарських занять для студентів І-ІV курсів денної форми навчання. Лекція "Законодавство України про вибори до представницьких органів влади" підготовлена і читається викладачами кафедри політології та права. З 1 березня щоденно в актовій залі студентам роз'яснюються особливості цьогорічної виборчої кампанії. Особливе значення приділяється пропорційній системі виборів, яка вперше застосовується в Україні.
На черзі - читання лекцій і проведення "круглих столів" з роз'яснення питань виборчого законодавства.
Тиждень рідної мови
Традиційний тиждень рідної мови організували й провели викладачі кафедри загальної мовної підготовки. Протягом тижня відбувалися конкурси знавців української мови, на кращу стінгазету, читців української поезії.
В актовій залі університету проведена літературно-музична композиція "Диво калинове", підготовлена завідувачем кафедри Катериною Бондарчук. У ній взяли участь наші студенти, а також студенти музичного училища імені Платона Майбороди та ЗНУ. Зі сцени лунали українські пісні, звучали вірші про рідну мову. У вечорі взяли участь запорізькі поетеси Лариса Коваль і Віра Шмига.
У бібліотеці відбулися читання, присвячені 135-річчю від дня народження Лесі Українки. Учасники з цікавістю слухали ліричні поезії та інсценізовані уривки з драматичних поем поетеси у виконанні студентів філологічного факультету ЗНУ.
Ліна Миронюк, викладач кафедри загальної мовної підготовки

Вітаємо Єгорова Олександра Валентиновича з 70-річчям !
Його трудовий шлях розпочався по закінченні школи в 1953 році. Хлопець пішов працювати на Запорізький паровозо-ремонтний завод учнем електрика, а затим три роки служив в армії.
Після звільнення в запас, здобував робітничу майстерність на титано-магнієвому заводі (нині ЗТМК) - апаратником, пічовим, плавильником.
1969 року Олександр Валентинович прийшов до "машинки", в галузеву лабораторію холодостійких і зносостійких сталей при кафедрі "Технологія ливарного виробництва". Роботу в лабораторії уміло поєднував з навчанням в інституті на вечірньому відділенні.
Отримавши в 1976 році диплом інженера-механіка, працював у лабораторії - механіком, старшим науковим співробітником, активно займався науково-дослідницькою роботою, готував дисертацію.
1983 року Олександр Валентинович захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю "Матеріалознавство у машинобудуванні".
І от вже 20 років О.В.Єгоров працює на кафедрі "Теплотехніка і гідравліка", викладає студентам дисципліни: "Теоретичні основи теплотехніки", "Термодинаміка", "Енергетичні установки". Останнім часом багато зусиль та уваги приділяє розробленню методичного забезпечення спеціальності "Енергетичний менеджмент". Він - один з кращих, найбільш досвідчених викладачів кафедри, автор понад 50 наукових і навчально-методичних праць.
За час роботи в університеті Олександр Валентинович виховав тисячі студентів, виявляючи професійні якості викладача, вченого. Високий професіоналізм, скромність, чуйність - основні якості характеру ювіляра, що викликає повагу співробітників кафедри і студентів університету.
Вітаючи Вас, шановний Олександре Валентиновичу, з визначним ювілеєм, бажаємо Вам довгих років повноцінного життя, радості у праці, сімейного щастя!
Ректорат. Профком. Транспортний факультет

Поряд з нами
Її поважають викладачі і студенти
Понад 20 років Антоніна Борисівна Афанасьєва працює на кафедрі Іноземних мов. Провідний фахівець на кафедрі, талановитий, ініціативний викладач. Вона заздалегідь обміркує кожне заняття, аби воно викликало інтерес у студентів. Завдяки глибоким знанням, досвіду, енергії і неабиякому почуттю гумору заняття з іноземної мови вона проводить у невимушеній атмосфері. На запитання про її хобі Антоніна Борисівна відповіла: - "акторське мистецтво...". Ще студенткою Дніпропетровського університету, Антоніна із задоволенням брала активну участь у гумористично-інтелектуальному змаганні КВК.
Антоніна Борисівна - людина творчої душі, легко знаходить спільну мову зі студентами. Афанасьєва неодноразово бувала в закордонних відрядженнях, захоплено розповідає про побачене студентам, колегам.
Протягом 6 років А.Б.Афанасьєва керує роботою підсекції кафедри "Електричні апарати," груп студентів які поглиблено вивчають англійську мову.
Валерія Корніч студентка (ІОТ-513)

ВИБОРИ - 2006
НОВЕ У ВИБОРЧОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ
Особливість виборчої кампанії цього року в тому, що вона проводиться на основі пропорційної системи, яка вперше застосовується в Україні. Пропорційна система спрямована на підвищення ролі політичних партій у житті українського суспільства, посилення його структуризації через чіткіше врахування ідеологічних симпатій електорату.
Пропорційна система виборів має вирішити і низку інших важливих проблем: застосування ефективної протидії і нейтралізації адмінресурсу, зменшення корумпованості, яка, на жаль існувала при мажоритарній системі виборів. На практиці це призводило до формування у Верховній Раді так званих "політичних дахів" тих або інших фінансово-промислових угрупувань, переходу кандидатів із фракції до фракції, унеможливлення відкликання кандидата. Мажоритарна система, що була досконало опанована попередньою владою, заважала Україні рухатися вперед, стримувала зміну політичних еліт, конкуренції ідей і програм. Функціонування пропорційної моделі на сучасному українському ґрунті зумовить її подальше удосконалення.
Застосування пропорційної системи має перетворити політичну партію в повноцінну "виборчу машину", що стане єдиним легітимним інструментом формування як центрального, так і місцевих представницьких органів влади. Ця система виборів стане вирішальним кроком до створення в Україні єдиного інтегрованого політичного класу, що включатиме в себе не лише адміністративні, бізнесові еліти, але й партійну бюрократію. Це дозволить перейти від постійного протистояння до діалогу між цими трьома складовими політичного процесу.
Пропорційна модель виборів у сучасних реаліях України є кращою за попередню (мажоритарну), більш прогресивною, прийнятною для держави. Одна з головних її переваг - можливість подолання так званої фрагментації політичного процесу в Україні, тобто можливості створення в парламенті дієздатних, потужних фракцій, які б склали більшість, приймали закони, несли за них політичну відповідальність перед своїми виборцями.
Позитивним моментом пропорційної моделі виборів є єдиний принцип формування як Верховної, так і місцевих рад. Це сприятиме розвитку регіональних відділень партій, надасть можливість місцевим партійним організаціям одержати необхідні важелі впливу на формування місцевої політики. Особливо слід відзначити, що запровадження пропорційної системи виборів - це складова здійснення в Україні політичної реформи, яка передбачає перехід від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління. Це суттєво підвищить роль Верховної Ради, а також місцевих рад в житті українського суспільства.
Однак слід зазначити, що пропорційна система виборів не є цілком ідеальною, бо має певні вади: наявність обмежувального виборчого бар'єру, імперативного мандата, закритих партійних списків, відсутності регіонального впливу на складання списків кандидатів у депутати. Головне полягає в тому, що при пропорційній системі виборів застосовується обмежувальний (виборчий) бар'єр. Сутність його полягає в тому, що при розподілі мандатів за пропорційною системою до складу депутатів не проходять представники тих політичних партій, які не набрали визначеного законом відсотка голосів. Сьогодні в Україні він становить три відсотки. Обмежувальний бар'єр був вперше застосований 1945 р. в Німеччині з метою не допустити профашиських партій до складу Бундестагу. Затим ця норма почала застосовуватись у всіх країнах з пропорційною системою виборів. Із 25 країн Європейського Союзу - 15 застосовують пропорційну систему в чистому вигляді (як сьогодні в Україні). Обмежувальний бар'єр у різних країнах коливається від одного до 7 відсотків. Такі обмеження суперечать самій суті пропорційної системи, адже вона передбачає еквівалентне представлення в парламенті всіх політичних сил, за які голосували виборці.
Іншим недоліком пропорційної системи є закритість партійних списків, що є суто українським "винаходом". У жодній європейській країні цього немає. Списки мають бути відкритими, а не формуватися керівництвом партії, кандидатури для включення в партійні списки повинні обговорюватися на рівні місцевих партійних організацій. Якщо не будуть враховані ці обов'язкові умови, то в перспективі український народ матиме не одну комуністичну партію, а декілька.
Вдосконалення пропорційної системи виборів може призвести до того, що списки будуть відкритими, і партійці, а не партійне керівництво, визначатимуть реальний рейтинг майбутнього кандидата, його номер у списку. І ще один вітчизняний "винахід" - імперативний мандат. Це захисна грамота стосовно депутатського корпусу від підкупу, шантажу і тиску. Це означає, що депутат, обраний за списками певної політичної партії, не повинен її покидати до завершення каденції (терміну роботи) того або іншого законодавчого органу.
Щодо демократичності наших партій - це питання також дуже дискусійне. Існує думка, що пропорційна система не представлятиме інтересів регіонів в парламенті. Виборча система в однопалатному парламенті принципово не може представляти регіони. Регіональне представництво можливе лише у двопалатному парламенті, як відбувається в Польщі, інших країнах, до того ж, не обов'язково федеративних. Польща, Франція мають унітарний устрій, а Італія - ще більш унітарна країна, яка також має двопалатний парламент.
Пропорційна система має стати в Україні одним із чинників, що сприятиме формуванню громадянського суспільства, а це означає утвердження політичної та правової культури, подальший розвиток та зміцнення демократії в країні. Певні ризики у зв'язку зі зміною виборчої системи є, але такі ризики притаманні будь-яким перетворенням, нововведенням.
Микола Ясир, завідувач кафедри політології і права

Думка
Кредитно-модульна система навчання: плюси і мінуси
У гонитві з елементами наслідування західним зразкам вищої освіти в Україні переймають і втілюють у навчальний процес в основному зовнішні, другорядні елементи цієї системи. При цьому цілком випадають з уваги головні її компоненти. Очевидно, щоб індивідуально підходити до навчання кожного студента, не можна набирати академічні групи з 25 - 30 студентів.
Напевне, західноєвропейські студенти не мають проблем із забезпеченням навчально-методичною літературою. У нас вони є. Так само можна сказати про комп'ютеризацію навчального процесу. Ми живемо, слава Богу, вже в ХХІ ст., а до цього часу вимагаємо від студентів робити конспекти вручну, а не користуватися комп'ютерними роздруківками. Чому? За умов надзвичайного навантаження викладача (30 і більше студентів у групі) він не має можливості перевірити знання кожного студента за цими "нововведеннями" протягом 80 хвилин практичного заняття. Дивлячись в зошит студента з "каракулями", викладач більш-менш впевнений, що певна кількість інформації, необхідної для засвоєння, залишилася в голові студента.
Обсяг методичної роботи, яку здійснюють викладачі для підготовки елементарних тестових завдань, - величезний! З власного досвіду пересвідчилася, скільки це займає часу, відбирає нервів і здоров'я. А хіба це враховується чи оплачується ? Ні. За умов, коли все необхідне студентам для вдалого складання модуля - роздобути ключі, що містять правильні відповіді, і нічого більше не вчити! Де ж тоді справедливість за цією системою? Що треба нашим студентам - знання? Вихід з цієї ситуації, на нашу думку, - єдиний. Запровадити комп'ютерне тестування! Тим самим будуть збережені результати значної методичної робити викладача, встановлені запобіжні заходи щодо небажаного витоку інформації. Це дасть можливість змінювати варіанти завдань, перевіряти їх за допомогою комп'ютера. Це значно зменшить час, який викладач витрачає на перевірку тестових завдань.
Необхідно знайти спосіб, за яким кожен студент матиме можливість доступу до мінімальної, необхідної для навчання інформації. З цією метою треба активно задіяти локальну комп'ютерну мережу. Можна створити спеціальні сайти для кожної спеціальності, з яких студент матиме можливість довідатися про все, що йому необхідно зробити для якісного проходження модульного контролю з дисциплін. Для навчання студентів елементарним навичкам діставати інформацію вистачить однієї усної лекції на групу, яку повинен проводити кваліфікований фахівець на початку нового навчального року. На цих же сайтах можна розміщувати і методичні матеріали, електронні варіанти підручників тощо. Власне все те, за чим раніше студент звертався до бібліотеки. Фонд кваліфікаційних завдань зі спеціальностей має бути доступним для студента з самого початку.
Для того, щоб вимагати від студентів самостійної роботи, необхідно знайомити їх з вимогами до такої роботи на початку семестру не у загальних фразах, а з конкретними методичними друкованими рекомендаціями. Студент повинен знати, скільки він отримає додаткових балів за те, що буде працювати самостійно. До речі, ця вимога - обов'язкова (згідно з тимчасовим положенням.
Кредитно-модульна система, яка була впроваджена з 1 вересня 2005 р., на практиці не відповідає "Тимчасовому положенню", розробленому В.С.Кабаком.
Основними недоліками є:
- кредитно-модульна система передбачає роботу студента протягом семестру. На практиці - студент, який не працює протягом семестру, має такі ж самі права, як і студент, який добре працював і заробив відповідну оцінку. Кредитно-модульна система у цьому випадку стає подібною до системи дистанційної освіти;
- після проведення як першого, так і другого модульного контролю з боку деканатів не було жодної реакції, тобто ні деканати, ні куратори груп відповідну роботу щодо результатів першого модульного контролю зі студентами не провели. Винними у цьому випадку залишилися викладачі, які намагалися виконати "Тимчасове положення";
- взагалі не виконується п.5 "Умови відрахування за академічну неуспішність та залишення для повторного навчання" (Тимчасове положення). Звідки ж у студента буде мотивація працювати протягом семестру, якщо на практиці не з'явилося будь-якого карального заходу для студентів з академічною заборгованістю? А це впливає на загальний рівень знань студентів з будь-якої дисципліни;
- якщо повернутися до п.5, який передбачає:"Студенту дозволяється зробити не більше двох спроб ліквідації академічної заборгованості: один раз перед викладачем, другий - перед комісією, яка створюється деканом факультету". Цей пункт так само не виконується. Студент ходить до викладача стільки разів, скільки вважає за потрібне, доки викладач не "намалює" 50 балів. Іншими словами, рівень підготовки студентів у ВНЗ через декілька років перетвориться на рівень підготовки учнів професійно-технічних ліцеїв.
У даному випадку залишається незрозумілою роль викладача в даній кредитно-модульній системі. Викладач перевіряє на кожній парі тестові завдання студентів, потім рахує суму балів, набрану студентами протягом семестру, і якщо студент набирає менше 40 балів, то винним залишається не студент, а викладач.
Для створення мотивації навчання студента необхідно деканатам наприкінці семестру обрахувати семестрову рейтингову оцінку і скласти відповідну ієрархію студентів за рейтингом у вигляді таблиці. З результатами цієї таблиці студенти мають вільно ознайомитися на інформаційних стендах.
P.S. Рекомендації складені з урахуванням думок викладачів кафедри українознавства доцента Т.П.Щербини та асистента І.М.Спудки.
Людмила Турчина доцент кафедри українознавства ЗНТУ

Редактор
Микола
КЛИМЕНКО

Редакційна колегія:
С.Т.Яримбаш - проректор, голова;
М.В.Клименко - заступник голови

Адреса редакції:
69063, Запоріжжя,
вул..Жуковського, 64 Телефони: 69-84-75,
внутрішній - 4-75

На початок