Видається
з 1960 року
17 жовтня
2007 року
№11
(2042)
4.gif (17854 bytes)
ГАЗЕТА   ЗАПОРІЗЬКОГО  НАЦІОНАЛЬНОГО  ТЕХНІЧНОГО   УНІВЕРСИТЕТУ

Варіант для друку (pdf-файл)

 

 

Свіжий номер

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВІТАЄМО Андрієнка Олександра Миколайовича з 60-річчям!
Олександр Миколайович працює в університеті з 1970 року - асистентом, старшим викладачем, доцентом кафедри "Електричні машини". Навчався у цільовій аспірантурі Інституту електродинаміки Національної Академії Наук України. 1976 року захистив кандидатську дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук.
У 1977-1981 рр. О.М. Андрієнко - заступник декана електротехнічного факультету, 1989-1993 рр. - декан по роботі з іноземними студентами, 1993-2001 рр. -начальник відділу міжнародних зв'язків. А з лютого 2001 року - проректор з науково-педагогічної роботи, гуманітарних питань і міжнародних зв'язків.
О.М. Андрієнко завжди приділяв і приділяє значну увагу організації навчально-виховного процесу в університеті і гуртожитках як українських, так і іноземних студентів, активізації пізнавальної діяльності студентів, підготовці їх як висококваліфікованих спеціалістів. За безпосередньої участі Олександра Миколайовича 1991 року відкрито підготовче відділення для іноземних громадян з ліцензованим обсягом 100 осіб на рік. Він виявив здібності з питань набору на навчання іноземних громадян, навчально-виховного процесу слухачів підготовчого відділення та іноземних студентів.
Із 2001 року О.М. Андрієнко - член експертної ради Державної акредитаційної комісії з питань навчання іноземних громадян і довузівської підготовки громадян України, виконує обов'язки експерта при ліцензуванні відповідних напрямків діяльності вищих навчальних закладів. З 2005 року він є також членом навчально-методичної комісії з питань підготовки іноземних громадян Міністерства освіти та науки України.
О.М. Андрієнко як проректор спрямовує зусилля на встановлення і розвиток міжнародного співробітництва: залучення іноземних громадян до навчання, а студентів і викладачів університету до участі в конкурсах на одержання індивідуальних грантів, забезпечення участі викладачів у написанні та реалізації міжнародних проектів, підписання угод про співпрацю із закордонними вищими навчальними закладами. ЗНТУ має 26 угод про співпрацю з вищими навчальними закладами Німеччини, Польщі, Чеської Республіки, Болгарії, Китаю, Греції, Бельгії та інших країн.
Олександр Миколайович завжди приділяє увагу підготовці міжнародних проектів за програмою "Темпус". За його безпосередньої участі університет отримав гранти на виконання трьох спільних міжнародних проектів, які фінансуються Європейською Комісією. Він є координатором від України і виконавцем міжнародних проектів, що дозволило відкрити в університеті відділ фандрайзингу, одержати організаційну та обчислювальну техніку.
Як проректор з гуманітарних питань Олександр Миколайович постійно скеровує свої зусилля на втілення у навчально-виховний процес кредитно-модульної системи та основних положень Болонської угоди, розв'язання питань, пов'язаних з проблемами національно-громадського виховання студенів, досвіду з формуванні національної свідомості і гідності у студентів.
Олександр Миколайович читає лекції студентам ("Загальний курс електричних машин"), веде курсове і дипломне проектування, є членом Державної екзаменаційної комісії із захисту дипломних проектів, постійно займається науково-дослідною та методичною роботою. Результати досліджень постійно доповідає на конференціях різного рівня, публікує у науково-технічних журналах. Він - автор 56 наукових публікацій, методичних розробок і 4 патентів України на винаходи. Відзначений нагрудним знаком "Відмінник освіти України", почесними грамотами Міністерства освіти і науки України, Запорізької облдержадміністрації.
Вітаючи Вас, шановний Олександре Миколайовичу, з визначним ювілеєм, щиросердно бажаємо Вам нових успіхів у праці, козацького здоров'я і сімейного щастя!
РЕКТОРАТ ПРОФКОМ ВІДДІЛ МІЖНАРОДНИХ ЗВ'ЯЗКІВ КАФЕДРА "ЕЛЕКТРИЧНИХ МАШИН"

ВІТАЄМО ПРИТУЛУ Анатолія Вікторовича з 70-річчям!
Анатолій Вікторович працює в університеті з 1981 року. До цього багато років був інженером, а згодом - начальником наукового відділу у філіалі Запорізького конструкторського бюро "Електроприладобудування". Там і захистив кандидатську дисертацію.
Він брав участь у відкритті нової кафедри програмних засобів, яку пізніше очолив, у становленні нових спеціальностей. Підготував багатьох висококваліфікованих фахівців зі спеціальностей комп'ютерного та радіоелектронного напрямків.
Як завідувач кафедри, Анатолій Вікторович є одним з організаторів проекту "Європейсько-український ступінь магістра з програмного забезпечення" в рамках міжнародної програми "ТЕМПУС".
Колеги по кафедрі і керівництво університету відзначають його організаторські здібності. А.В. Притула постійно самовдосконалюється, розробляє наукові праці. Доброзичливо ставиться до колег і студентів, за що всі його поважають.
Викладацькій роботі Анатолія Вікторовича сприяють неабиякі знання і досвід радіоінженера-практика. Про це свідчить високий рівень викладання лекційного матеріалу студентам.
Вітаючи Вас, шановний Анатолію Вікторовичу, з визначним ювілеєм, від щирого
серця бажаємо Вам міцного здоров'я, нових творчих успіхів, великого щастя!
РЕКТОРАТ ПРОФКОМ КОЛЕКТИВ КАФЕДРИ "ПРОГРАМНІ ЗАСОБИ"

    Н  О  В  И  Н  И 

ПЕРШИЙ ЮВІЛЕЙ
Гуманітарний факультет урочисто відзначив свій перший ювілей - 5 років. В актовій залі відбулися урочистості з цієї нагоди. Зі святом присутніх викладачів і студентів вітали ректор ЗНТУ професор С.Б. Бєліков, проректор О.М. Андрієнко, голови профкомів доцент, завідувач кафедри М.С. Гамов та Андрій Іванченко.
Слова вдячності керівникам університету за привітання і допомогу висловив декан факультету доцент М.В. Дєдков. Він ознайомив присутніх на урочистостях з підрозділами та успіхами факультету, побажав викладачам і студентам нових звершень у навчанні, науці і громадській роботі.
Затим відбувся концерт художньої самодіяльності студентів.
НОВІ КАФЕДРИ
Гуманітарний факультет поповнився одразу трьома новими кафедрами: "Дизайн"(завідувач Олександр Іванович Демиденко, доцент, заслужений художник України), "Олімпійські та ігрові види спорту"(завідувач Світлана Іванівна Атаманюк, доцент, заслужений тренер України), "Теорія і практика технічного перекладу" (завідувач Ганна Миколаївна Костенко, доцент).
Відтепер гуманітарний факультет має 6 кафедр.
ПОЛКУ ПРОФЕСОРІВ ПРИБУЛО
Звання професор надане Жанні Кирилівні Нестеренко, завідувачеві кафедри "Фінанси і кредит", і Степанові Васильовичу Лоскутову (кафедра "Фізики").
Останнім часом звання "доцент" присвоєне Олексієві Івановичу Байші (кафедра ЕПП), Тетяні Григорівні Біленко (кафедра "Загальної мовної підготовки"), Ігореві Методійовичу Білонику (кафедра "Обладнання і технологія зварювального виробництва"), Борисові Олексійовичу Серпецькому (кафедра "Фізики"), Анатолію Степановичу Лаврінку (кафедра "Охорона праці і навколишнього середовища"), Михайлові Івановичу Андрущенку (кафедра "Обладнання і технологія зварювального виробництва"), Владиславі Віталіївні Лифар (кафедра "Менеджмент і маркетинг").
Щиро вітаємо нових професорів і доцентів з наданням їм ученого звання, бажаємо нових наукових звершень!

ГУМАНІТАРНОМУ ФАКУЛЬТЕТУ - 5 РОКІВ
БУДНІ КОЛЕКТИВУ
Створення 2002 року в складі найстарішого і найбільшого в Запорізькому регіоні ВНЗ гуманітарного факультету засвідчило врахування процесів , які відбуваються в сучасному світі, і суспільних вимог. Україна як незалежна держава стала самостійним суб'єктом міжнародних відносин, що викликало необхідність підготовки фахівців, які б могли забезпечувати на міжнародній арені національні, в тому числі й економічні, інтереси держави. З іншого боку, в ЗНТУ з перших років діяльності завжди була присутня потужна гуманітарна складова, яка виявлялася і в навчальному процесі, і в позанавчальній виховній роботі зі студентами. Вона була закладена ще Д.М.Поддерьогіним - першим директором Олександрівського механіко-технічного училища в 1900-1918 рр. Варто згадати також відомого історика-краєзнавця Я.П. Новицького, під керівництвом якого учні училища проводили розкопки курганів, збирали колекції старожитностей, записували розповіді місцевих мешканців про назви скель, печер на берегах Дніпра, острові Хортиці, пов'язаних з козацькою добою історії України. Ці традиції надалі підтримувалися, примножувалися і збагачувалися. Дуже бережливо до них ставиться і нинішній ректорат ЗНТУ, який з 1997 року очолює професор С.Б.Бєліков.
Деканом факультету з моменту його створення призначено кандидата історичних наук, доцента Миколу Васильовича Дєдкова. 2 жовтня 2002 року відбулися загальні збори викладачів і співробітників новоствореного факультету та установча профспілкова конференція студентів. Ці події стали точкою відліку діяльності нової структурної одиниці ЗНТУ. До складу факультету увійшли тоді п'ять кафедр: міжнародних економічних відносин, іноземних мов, українознавства, філософії, політології, соціології та права.
Спершу підготовка фахівців велася за двома спеціальностями кафедрою "Міжнародні економічні відносини", яка до цього була у складі факультету економіки та управління, і кафедрою "Переклад", перший набір студентів з якої відбувся 2002 року.
1 вересня 2004 року до складу гуманітарного факультету передали студентів спеціальності "Дизайн" за напрямом підготовки "Мистецтво", які до цього перебували у складі машинобудівного факультету.
Через два роки відповідно до рішення вченої ради університету з кафедри іноземних мов було виокремлено новий структурний підрозділ - кафедру "Технічний переклад".Вона стала випусковою для студентів спеціальності "Переклад". З 1 липня 2007 року з метою вдосконалення навчального процесу за напрямом "Філологія" кафедра була перейменована на "Теорію та практику технічного перекладу".
Нинішнього року відбулися нові зміни у структурі гуманітарного факультету: створено випускову кафедру "Дизайн". А кафедру іноземних мов переведено до складу електротехнічного факультету. Отже, факультет тепер складається з 6 кафедр: міжнародні економічні відносини (зав.кафедри М.С. Гамов ), теорія і практика технічного перекладу (зав.кафедри Г.М. Костенко), дизайн (зав.кафедри О.І.Демиденко ), українознавств (зав.кафедри М.В.Дєдков ), філософія (зав.кафедри О.В.Бондаренко), політологія та право (зав.кафедри В.М. Кириченко).
На факультеті навчається 725 студентів ( 27 академгруп за денною формою навчання і 8 - за заочною).
За 2003 - 2007 рр. факультет випустив 532 фахівці з міжнародних економічних відносин, перекладу, дизайну. Цього року відбувся перший випуск спеціалістів з перекладу і дизайну.
Микола ДЄДКОВ, декан факультету, доцент
На знімку: М.В. Дєдков зі студентами.

КОЛЕКТИВНИЙ ПОРТРЕТ ФАКУЛЬТЕТУ
Т.П. Щербина,
доцент кафедри українознавства, голова профбюро ГФ

На факультеті склалися свої традиції: спільні культпоходи в театр, на концерти, екскурсії вихідного дня. Факультет став ініціатором акції "Подаруємо радість дітям" і вже кілька років шефствує над дитячим будинком у селі Новомиколаївці Мелітопольського району.
Викладачі факультету беруть участь у "круглих столах" на телебаченні, дискусіях (Г.І. Шаповалов, В.М. Чоп, А.Г. Горбань, С.М. Тарадайко ). До досягнень факультету слід додати 4-те місце у спартакіаді викладачів і співробітників ВНЗ. Серед активних спортсменів факультету - викладачі Л.М. Гузенко, Д.І. Мозуленко, М.Д. Ясир, Г.Н. Бічай, В.М. Чоп, Г.В. Турчина.
Для мене гуманітарний факультет - це ерудовані, виховані студенти, які на "ти" з новітньою технікою, проявляють інтерес до наукової роботи. Це призери наукових конференцій "Тижня науки": А.Полянський, В.Болошенко, О.Довжик. На факультеті багато талановитих студентів. Пишуть вірші Ганна Трегубенко, Ілля Харківський, Ганна Чикилова. Добре малюють Надія Курочкіна, Юля Каулько; Антон Тилис професійно займається фотографією і музикою.
Студенти гуманітарного факультету - це команда клубу веселих та винахідливих. Наше перше місце в конкурсі "Студентська весна - 2006". Студенти факультету охоче відгукуються на всі пропозиції відвідати музей, подивитися театральні вистави, піти на концерти. Із задоволенням читаю їх "Щоденники майбутніх інтелігентів", які вони пишуть після закінчення курсу "Культурологія".
Бажаю дружньому колективу факультету великого щастя, успіхів у роботі і навчанні, нових здобутків і подолання труднощів!
М.С. Гамов,
завідувач кафедри "Міжнародні економічні відносини", доцент

Наш факультет - це молода, високоорганізована, з почуттям гумору організація, в якій можна знайти роботу, відпочинок, радість, інтерес до життя.
Сюди можна приходити з різним станом душі і серця. Одна година перебування - і ти вже живеш, дихаєш внутрішнім життям факультету.
Вітаю усіх з ювілеєм, бажаю "так тримати", більше рухатися, щоб якомога швидше збиратися на гору, гризучи граніт знань.
Юлія Левицька,
студентка (гр. ГФ - 225)

- Для мене ГФ - це цікаві лекції та семінари, щирі друзі, захоплюючі баталії і гран-прі нашої команди з КВВ. І, безперечно, - це ерудовані, талановиті, доброзичливі викладачі.
Іван Павленко,
студент (гр. ГФ - 226)

Відчуваю гордість: навчаюся на гуманітарному факультеті. Слова подяки - усім викладачам і особливо Тетяні Петрівні Щербині, яка навчає бути культурною, високоосвіченою особистістю.

ДО ПИТАННЯ ДЕРЖАВНОСТІ МОВИ

    Ця тема не нова – вже хтозна з яких часів. I стосується це не тільки нашої держави. Уся історія людства сповнена конфліктів і трагедій на мовному ґрунті. В сучасному світі вогнища різнорівневого мовного напруження можна побачити на просторі всіх континентів, за винятком хіба що Антарктиди... Мовне питання не можна розглядати ізольовано від усієї політичної, соціально - економічної та культурної ситуації. Нині в Україні втрачено ту ініціативу в мовній політиці, яка починала зароджуватися в час здо- буття незалежності. Причини – і в обє'ктивних обставинах (кризовий стан суспільства), і в суб'єктивних (пряма протидія з боку певних груп). Закон про мови не виконується, про- грами підтримки не здійснюються як через відсутність належного фінансового, технічного, організаційного забезпечення, так і через брак державної волі. У багатьох сферах ми відкинені назад навіть порівняно з кінцем 80-х років.

    Усяке явище осягається в його ґенезі й динаміці. Нинішнє становище української мови й культури зумовлене тяжкою історичною спадщиною – століттями бездержавності, коли різні імперські режими послідовно проводили політику обмежень, переслідувань, заборон української мови, культури, а то й будь-яких форм українського національного життя. В історичних архівах зафіксовані десятки – багато десятків! – офіційних актів, що декретували таку політику, і тисячі фактів терору проти українських культурних організацій та носіїв української мови. Все це було складовою части- ною системної асиміляції українського народу.

    Варто зауважити, що в колишньому СРСР звужувалися суспільні функції всіх національ- них мов, а далі почалося їх масове відмирання. За роки тоталітарного комуністичного режиму зникло 93 мови. Така ж загроза нависла й над іншими мовами народів СРСР. Для цього було обґрунтовано теорію про неперспективні мови, тобто лінгвоцид був свідомо спланований адміністративно-репресивним державним апа- ратом. Усіх, хто стояв на захисті рідної мови, жорстоко карали багаторічним ув'язненням у тюрмах і концтаборах.

   В Україні ми маємо дуже розповсюджене, вагоме у створенні мовної атмосфери явище вимушеної російськомовності. Воно полягає в тому, що величезна більшість населення не тільки розуміє українську мову, а й володіє нею – на побутовому чи писемному рівні, в більшому чи меншому обсязі. На жаль, це часто пасивне володіння. Активно користуватися українською мовою заважає недостатність практики. Практики мало тому, що для багатьох немає сталого україномовного середовища. А останнього немає тому, що кожен із тих, хто міг би бути практично україномовним, не наважу- ється подолати свою невпевненість, психологічний бар'єр, поведінковий стереотип. Виходить замкнене коло. Сьогодні мовне питання в незалежній Україні ще більше загострилося. Дедалі частіше й наполегливіше лунають голоси окремих політичних діячів, специфічних громадських організацій, органів преси і навіть людей з науковими ступенями – про те, що ніяких переслідувань чи обмежень українська мова ніколи не зазнавала, що захисту потребує російська мова. На всі лади смакується поняття "російськомовне населення", права якого треба захищати. Але де наукові дослідження, в яких було б розкрито зміст цього поняття під кутами зору статистичним, культурологічним, соціолінгвістичним – тобто показано його масштаби, регіональну локалізацію, якісне наповнення, ситуаційну зумовленість, вплив на якість культурного життя суспільства і на перспективи української культури й українства взагалі? А тим часом у засобах масової інформації дедалі напористіше виступають самозванні речники так званого "російськомовного населення", яке нібито тільки й мріє про приєднання до Росії у формі "слов'янського союзу". Більше того, дедалі організованіше лунають голоси про його страждання, бо в Україні забороняють користуватися російською мовою.

   З метою політичного тиску на Україну активно використовуються застарілі, ще ра- дянського походження, статистичні дані про національний склад населення України, – тоді коли демографічні дослідження останніх років засвідчують сталу тенденцію до зростання кількості осіб, що ідентифікують себе як українці. Насправді, за останніми дослідженнями українцями себе ідентифікують майже 80% населення України, а рідною мовою вважають українську близько 70 відсотків.

   Змішуються зовсім різні поняття – "рідна мова" і "мова повсякденного вжитку". Міль- йони українців під тиском обставин справді користуються в суспільному, а часто й при- ватному побуті російською (правда, у специфічній редукованості запозичення), але рідною вважають українську і не мають наміру від неї відмовлятися. Навіть багато хто з них хотіли б, щоб їх діти не зазнали такої кривди.

    Аналізу потребує й поняття двомовності, яке в нас парадоксальним чином узяли на озброєння принципові одномовники – ті, хто не знає і не хоче знати української мови, тоді як ті, кого вони називають націоналістами, власне, і є двомовними, бо володіють і користуються обома мовами. Хочете двомовності – будь ласка: опановуйте й українську мову, а не розколюйте суспільство за мовною ознакою.

   Що ж до вимог надати російській мові статусу другої державної, то варто б спочатку спрогнозувати наслідки. На мій погляд, позиції російської мови це мало змінить, оскільки не зайнятого нею простору майже не лишилося, зате на другий же день зникнуть українські декорації нашої держави – вивіски, реклама, офіційні документи українською мовою.

   Сьогодні в Україні і так усе російське . Гляньмо на книжкові розкладки – все росій- ське, на друковані ЗМІ – майже все. Подивімося на театральну рекламу, на рекламу га- стролей естради, шоу-бізнесу, відеопродукцію, інтернет... Послухаймо наших державотворців з парламентської трибуни – яка мова там звучить... До того ж, в Україну могутнім потоком ідуть книги і газети з Росії. Усе це не стихійний процес, а здійснення продуманої політичної експансії.

   Яка ситуація з мовою в Запоріжжі? Це питання досліджували студентки групи ФЕУ-116 Зінченко Тетяна і Тарасенко Аліна. Опитування було проведено двома методами: анкетуванням та інтерв'юванням. Було опитано 162 особи. В анкетуванні взяли участь 120 людей, 42 - в інтерв'юванні. Анкетування проводилося серед студентів ЗНТУ (ФЕУ-116, 126, 136), ЗДУ за спеціальністю "Економічна кібернетика" та Державної академії статистики, обліку та аудиту, а також старшокласників ліцею "Перспектива". Інтерв'ювання здійснювалось у кадровій агенції "Золотий стандарт" та на вулицях міста Запоріжжя. До анкети увійшло 12 питань, а саме: стать, вік, національність, рід занять; яка мова для Вас є рідною; якою мовою користуєтесь у побуті, на роботі, на заняттях; чи хотіли б навчатися або навчати своїх дітей українською; чи має бути російська мова другою державною; чи вважаєте Ви себе патріотом своєї країни; що Вам заважає спілкуватися українською мовою; що повинна робити держава для утвердження української мови.

   Учасників опитування поділили на чотири вікові категорії: до 16 років, від 17 до 25, від 26 до 40, понад 41. Серед них – 54% жінок та 46% представників чоловічої статі. Із них 82% ідентифікують себе українцями, 18% – росіянами, декілька осіб – іншої національності. За родом занять: 42% – студенти, 35% – школярі, 19% – робітники, 3% – пенсіонери, 1% – безробітні. На запитання "Яка мова для вас є рідною?" – 40% відповіли, що українська, 47% – російська, 13% – українська і російська. У побуті 14% – користуються українською, 86% – російською, на роботі українською мовою спілкуються 14%, російською і українською 22%. 56% опитаних відповіли, що хотіли б навчатися українською мовою, а 44% –російською. 60% вважають, що тільки українська мова повинна бути держав- ною; 80% вважають себе патріотами своєї кра- їни.

   Отже, виходячи з результатів соціологічного опитування, можна зробити висновки, що більшість запоріжців вважають себе патріотами, але не пов'язують патріотизм громадя- нина з обов'язковим володінням державною мовою. Радує те, що більшість людей (60%) проти надання державного статусу російській мові, причому в основному – це люди молоді, що вселяє оптимізм у перспективи розвитку саме української мови. Більшість опитаних на питання "Що Вам заважає спілкуватися українською мовою?" – відповіли: відсутність українського середовища (42%), психологічний бар'єр (22%), звичка спілкуватися російською (10%), безперспективність, на їх погляд, української мови (3%).

   Щоб українська мова справді зайняла гідне місце в Україні, мабуть, багатьом із нас варто подолати певний психологічний бар'єр, позбутися почуття меншовартості, вчитися відчувати себе не "хохлом", а справді українцем, не соромитися української мови, відстоювати право на її існування й оволодіти всіма її нормами. Недаремно майже 100 років тому Михайло Грушевський говорив: "Якщо ми, українці, хочемо, щоб нас поважали інші народи, то треба, нарешті, почати з поваги до самих себе".

Катерина Бондарчук , завідувач кафедри загальної мовної підготовки

ТАРДИЦІЙНА КОНФЕРЕНЦІЯ
Всьоме відбулася традиційна Всеукраїнська науково-практична конференція на базі ЗНТУ, яка розглянула проблеми з теми "Державна етнонаціональна політика: правовий та культурологічний аспекти в умовах Півдня України". Організувала і провела її кафедра українознавства. У конференції взяли участь науковці Запоріжжя, Києва, Харкова, Дніпропетровська, Донецька, Одеси, Кіровограду, Миколаєва, Черкас та інших міст.
Працювало 5 секцій, де обговорювалися доповіді з означених питань. Відбулося також засідання "Круглого столу" з теми "Врахування етнокультурних особливостей Півдня України при розробці і проведенні державної етнополітики".
Учасники конференції побували на екскурсіях на острів Хортиця, у музеї історії запорозького козацтва, взяли участь у презентації Всеукраїнського фестивалю "Єдина родина" у театрі імені В. Магара, відвідали Покровський ярмарок.

НАШІ СТУДЕНТИ ЗА КОРДОНОМ
Група ЕА-423 особлива тим, що всі предмети студенти вивчають англійською мовою. Це відкриває їм багато перспектив у майбутньому.
Користуючись знаннями, недавно вони взяли участь у міжнародній програмі з обміну студентами Work And Travel USA. Студенти були в захваті від цієї подорожі. Це дало їм змогу не тільки підвищити рівень володіння англійською мовою, а й набути цінного життєвого досвіду. Вони стали дорослішими, пізнали ціну дружби, зрозуміли, наскільки важлива підтримка друзів у скрутну мить. Кожен з них жив і працював за контрактом, який є складовою програми, у різних штатах, а пізніше подорожували разом минулого літа.
Андрій Сапронов удруге відвідав США. Майже весь час жив у Нью-Йорку. Це місто - серце ділової та економічної активності Америки. Там можна зустріти на вулицях відомих зірок світового кіно і музики. Він бачив багатьох зірок, які збиралися на щорічний MTV Music Avards, а саме Періс Хілтон, Джастіна Тімберлейка, Кєні Веста та інших. Він отримав туристську візу і побував також у Канаді: Торонто, Оттаві, Монреалі та Квебеку, які колись були її колоніями.
Роман Спориш жив у Бостоні. Неодноразово бував у Гарвардському університеті, багато часу проводив з його студентами. Роман отримав досвід роботи у відділі підтримки студентів.
Іван Студеняк жив у штаті Джорджія, а пізніше переїхав до Нью-Йорка на Брайтон - Біч. Це маленька Росія на березі океану. Іван побачив життя емігрантів, які переїхали туди на початку 80-х років. Побував також і в інших районах Нью-Йорка - італійському, китайському. Це єдине місто у світі, де живуть люди всіх національностей. Він їздив і на Ніагарський водоспад.
Четверо друзів - Марина Ворона, Анна Дежньова, Юля Чистякова та Сергій Пирог жили у штаті Південна Кароліна, працювали і відпочивали на березі Атлантичного океану. Вони познайомились у курортному містечку з молоддю різних штатів, а також багатьох країн світу, з якими і досі листуються.
По закінченні контракту студенти багато подорожували, зокрема були у Вашингтоні. Місто справило на них незабутнє враження, особливо Білий дім, Капітолій, а також всесвітньо відомі історичні пам'ятки.
Нью-Йорк вразив студентів величністю, особливо хмарочоси на Манхеттені, які пронизують хмари, ділячи небо на шматки. Студенти побували на 86 поверсі хмарочосу, з якого видно величезний Манхеттен, Гудзонську протоку і навіть інше місто Нью - Джерсі.
Наші студенти пишаються тим, що навчаються на електротехнічному факультеті. Вони не лише оволодівають навичками розроблення електричних приладів і систем електричних установок, а й отримують необхідний життєвий досвід. Завдяки цьому більшість наших випускників працює на керівних посадах промислових підприємств України.
Василь САВЕЛЬЄВ, заступник декана електротехнічного факультету, доцент

УВАГА: КОНКУРС!
Запорізький національний технічний університет оголошує конкурс на заміщення вакантних посад:
професора кафедри "Електричні машини" - 1
доцента кафедри "Політологія та право"-1
доцента кафедри "Загальна математика"-1
завідувача кафедри "Олімпійські та ігрові види спорту" - 1
завідувача кафедри "Хімії та екології" - 1
завідувача кафедри "Загальна математика" - 1
завідувача кафедри "Конструювання та технології виробництва радіоапаратури" - 1
старшого викладача кафедри " Електричні машини " - 1
старшого викладача кафедри " Програмні засоби" - 1
старшого викладача кафедри " Українознавство" - 1
старшого викладача кафедри " Загальна математика" - 1
викладача кафедри " Фізична культура і спорт " - 2
Термін подання заяв - один місяць від дня оголошення конкурсу в газеті.
Документи подаються на ім'я ректора університету.
Заяву перед поданням необхідно зареєструвати в канцелярії університету.
Адреса університету: 69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 64

Редактор
Микола
КЛИМЕНКО

Редакційна колегія:
С.Т.Яримбаш - проректор, голова;
М.В.Клименко - заступник голови

Адреса редакції:
69063, Запоріжжя,
вул..Жуковського, 64 Телефони: 69-84-75,
внутрішній - 4-75

На початок