Білокопитов Микола Григорович народився 1954 року в м. Мелітополі. Закінчив поліграфічний інститут у Львові. Працював журналістом у різних газетах. Автор кількох книжок сатири і гумору.  Лауреат Літературної премії ім. Степана Руданського. Живе й працює в Запоріжжі.  
Член Національної Спілки письменників України

Мініатюри

Папуга

Щодня із клітки гонорово
Кричав: "Мені свободу слова -
Я б народив такі думки!.."
Його дослухались таки.
Тепер свободу слова має,
Що хоче, те і… повторяє.

Принциповий флюгер

Ані вправо, ні вліво - непохитно, як совість,
Він стоїть на своєму у вітряну пору.
Я вклонився йому за його принциповість,
Бо не знав: його вітром заклинило вчора.

Наша людина

Терпець у неї із заліза,
Нема подібного ніде:
Поки на стінку не полізе,
До стоматолога на йде.

Будні многотрудні

Кіт мишу злапав, з'їв і спить,
Мораль: "Ех, нам би так пожить!

Педагогічна поема

У мемуарах записав Батіг:
"Виховував по - своєму, як міг…"

Дірка

Я всім потрібна, скрізь і всюди,
Без мене й бублика не буде!

Підкова щастя

Траплялось, що її набито
На вже відкинуте копито…

Спроба аутотренінгу

Я спокійний, спокійний, спокійний, спокійний…
Я спокійно дивлюсь на розбитий приймач,
На розібраний дрібно годинник настінний,
На подертий (учора лиш куплений) м'яч.
Я спокійний. Бо діти - це наше майбутнє.
Я спокійний. Бо сам, було, шкодив колись.
Я спокійно дивлюсь на розтерзану лютню,
На порт'єру, обрізану знизу навскіс.
Я спокійний, спокійний, спокійний… Я
можу
Не зірватись на крик і не зняти пасок.
Я спокійний, я знаю - терпіння поможе
Не зробити швидкий, необдуманний крок.
Я спокійний. Я зараз ввімкну телевізор.
Там - футбол! Там - атаки, пенальті, голи…
Я спокійний… О боже! Хто шнур перерізав?!
Ох і дітки! Ну, зараз я вам!.. Довели!