Володимир Чубенко народився в 1927 році в с. Дубівці Ново-празького району Кіровоградської області. Понад тридцять років віддав журналістиці.   
Член Спілки письменників України.
   Лауреат 'Республіканського конкурсу гумористів "Вишневі усмішки".

 


Налякали бідну бабу!

(оповідка фронтовички)

Подруг баба Василина
Інформує біля тину:
Ой, дівчатка мої древні!
Впадете ви - будьте впевні!
Вчора, мала "детектив" -
Ледь "кондратій" не вхопив!..
В дім вломились два придурка.
Загорланили вони:
Матка!.. Млеко, яйка, курка!
Як Фашисти в дні війни.
Ноги в мене стали слабі.
Ну, - гадаю, - кришка бабі!
Знов ті кляті окупанти,
Не інакше, як десанти!
Нам самим нема що гризти -
А тут знов прийшли фашисти!
Ще й з курятника когут
Кукурікнув: "Нам -капу-ут! . . "
Та ніхто не зломить жінку,
А тим більше українку!
Войовнича в мене. звичка,
(Я ж колишня Фронтовичка!).
То й пішла у контратаку:
- Ось вам дуля, й та без маку!
-Хоч стріляйте із гармати,
Але нічого вам дати!
Бо я пенсію свою
Всю внучатам віддаю!..
Хоч тягніть фашисти, бабу
У оту свою гестапу, -
Та ніякого калиму
Тут ваш фюрер не отрима!
То ж даремно ви старались...
А прибульці розсміялись:
- Не фашисти - ми, їй-богу! -
Це у вас вже манія! -
Посила вам допомогу
Нинішня Германія!..
То ж приймай від нас, хозяйка:
Масло, млеко, кури, яйка!..

 

Сучасний підхід

(шкільна усмішка)

Учитель, сива голова,
По класу походжає:
А скільки буде: два і два? -
Івасика питає
Малюк звів брови догори,
Відповідає стисло:
- Два й два - звичайно, буде три!..
Скрививсь учитель кисло:
Не вірна сума: свідок - бог!..
Тут інша буть повинна!
А учень:
- Як, замало трьох,
Тоді: три й половина...
Хлоп'яті вчитель, наче кий,
У лоба тиче пальця:
- Невже ти телепень такий:
Отут немає смальцю?!..
Хлоп'як тре лоба і… дива!?
Народжується чудо:
Коли до двох прибавить два -
Тоді чотири буде!
Нарешті!.. Вірно розв'язав! -
Учитель хвалить щиро,-
А чом ти зразу не сказав,
Що буде тут чотири?!
- Тому,- відповіда Івась,
Радіючи дзвінкові,-
Що зараз в Україні в нас
Відносини ринкові.
Коли щось хочеш купувать:
Отут потрібна кеба! -
І перш ніж суму називать,
Поторгуватись треба!

 

Ми вас любимо!

Міста рідного картина -
Колоритний інтер'єр:
Кожна дівка - балерина,
Кожна жіночка - центнер!
Й до дієт вдаються дами,
Й мнуть масажами тіла…
А підступні кілограми
Налипають, як смола!
Чом жінок, що, мов лозини,
Більш було в СРСР?
Не було ж у магазинах
Стільки зваби, як тепер!
Смакота, що у крамниці
I на ринку нині є -
Вам, дівчата и молодиці,
Вправно талії псує.
Та… хай плещуть, що завгодно!..
Я ж вважаю: це - природно!
Не повинна укра!нка
Буть легенька, мов пір'їнка.
В жінці любимо ми з роду,
Як дитина блиск цяцьок,
I українську природу,
Й повну пазуху… добра!
(При веселім хто умі -
Риму підберіть самі.)
Слава нашій украінці -
Дужій і красивій жінці!